Прес-центр Про філію Послуги і тарифи Довідка Ресурси Оплата
Новини поштою

Закон України "Про телекомунікації" вiд 18.11.2003 р. N 1280-IV.

                    З А К О Н   У К Р А Ї Н И

                       Про телекомунікації


     Цей Закон   встановлює  правову  основу  діяльності  у  сфері
телекомунікацій.

     Закон визначає  повноваження  держави  щодо   управління   та
регулювання  зазначеної  діяльності,  а також права,  обов'язки та
засади відповідальності фізичних  і  юридичних  осіб,  які  беруть
участь  у  даній  діяльності  або користуються телекомунікаційними
послугами.

                             Глава I

                        ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Визначення основних термінів

     1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

     абонент - споживач телекомунікаційних  послуг,  який  отримує
телекомунікаційні  послуги  на умовах договору,  котрий передбачає
підключення кінцевого обладнання,  що перебуває в  його  власності
або користуванні, до телекомунікаційної мережі;

     абонентна плата - фіксований платіж,  який може встановлювати
оператор  телекомунікацій  для  абонента  за  доступ  на постійній
основі до своєї  телекомунікаційної  мережі  незалежно  від  факту
отримання послуг;

     адреса мережі  Інтернет  -  визначений  чинними  в  Інтернеті
міжнародними стандартами цифровий та/або символьний  ідентифікатор
доменних імен в ієрархічній системі доменних назв;

     адресний простір  мережі  Інтернет  - сукупність адрес мережі
Інтернет;

     безпроводовий доступ     до     телекомунікаційної     мережі
(безпроводовий   доступ)   -   електрозв'язок   з    використанням
радіотехнологій, під час якого кінцеве обладнання хоча б одного із
споживачів може вільно  переміщатися  із  збереженням  унікального
ідентифікаційного    номера    в    межах    пунктів    закінчення
телекомунікаційної мережі,  які під'єднані до одного комутаційного
центру;

     взаємоз'єднання телекомунікаційних   мереж   -   встановлення
фізичного    та/або    логічного     з'єднання     між     різними
телекомунікаційними   мережами  з  метою  забезпечення  можливості
споживачам   безпосередньо   або    опосередковано    обмінюватись
інформацією;

     голосова телефонія  -  обмін  інформацією голосом у реальному
часі з використанням телекомунікаційних мереж;

     дані - інформація  у  формі,  придатній  для  автоматизованої
обробки її засобами обчислювальної техніки;

     домен -   частина   ієрархічного  адресного  простору  мережі
Інтернет,  яка   має   унікальну   назву,   що   її   ідентифікує,
обслуговується  групою  серверів  доменних  імен та централізовано
адмініструється;

     домен.UA -  домен  верхнього  рівня  ієрархічного   адресного
простору мережі Інтернет, створений на основі кодування назв країн
відповідно до міжнародних стандартів, для обслуговування адресного
простору українського сегмента мережі Інтернет;

     домен другого  рівня  -  частина  адресного  простору  мережі
Інтернет,  що розташовується на другому рівні ієрархії імен у  цій
мережі;

     електрозв'язок - див. "телекомунікації";

     загальнодоступні (універсальні)  телекомунікаційні  послуги -
мінімальний набір визначених цим Законом послуг нормованої якості,
доступний усім споживачам на всій території України;

     Інтернет - всесвітня інформаційна система загального доступу,
яка логічно зв'язана глобальним адресним простором та базується на
Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами;

     інформаційна система    загального   доступу   -   сукупність
телекомунікаційних мереж  та  засобів  для  накопичення,  обробки,
зберігання та передавання даних;

     інформаційна безпека  телекомунікаційних  мереж  -  здатність
телекомунікаційних  мереж  забезпечувати  захист   від   знищення,
перекручення,  блокування інформації,  її несанкціонованого витоку
або від порушення встановленого порядку її маршрутизації;

     інформація - відомості,  подані у вигляді  сигналів,  знаків,
звуків, рухомих або нерухомих зображень чи в інший спосіб;

     канал електрозв'язку    -   сукупність   технічних   засобів,
призначених  для  перенесення  електричних  сигналів   між   двома
пунктами телекомунікаційної мережі, і який характеризується смугою
частот та/або швидкістю передачі;

     кінцеве обладнання - обладнання,  призначене для з'єднання  з
пунктом  закінчення телекомунікаційної мережі з метою забезпечення
доступу до телекомунікаційних послуг;

     ліцензія -   документ,   що    засвідчує    право    суб'єкта
господарювання на здійснення зазначеного в ньому виду діяльності у
сфері телекомунікацій протягом визначеного  строку  на  конкретних
територіях з виконанням ліцензійних умов;

     ліцензування -  видача,  переоформлення,  продовження терміну
дії,  визнання недійсними,  анулювання ліцензій,  видача копій  та
дублікатів  ліцензій,  ведення  ліцензійних  справ  та ліцензійних
реєстрів,  контроль  за  додержанням  ліцензійних   умов,   видача
розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов;

     монопольний (домінуючий) оператор телекомунікацій - оператор,
який  відповідно  до  законодавства  України   займає   монопольне
(домінуюче) становище на ринку певних телекомунікаційних послуг на
території держави чи певного регіону;

     Національний план  нумерації - нормативно-правовий акт,  який
визначає структуру,  регламентує розподіл  та  умови  використання
номерного ресурсу в телекомунікаційних мережах;

     номерний ресурс   -   сукупність    цифрових    знаків,    що
використовуються  для  позначення  (ідентифікації) мереж,  послуг,
пунктів закінчення мережі в телекомунікаційних мережах  загального
користування;

     оператор телекомунікацій  - суб'єкт господарювання,  який має
право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій  із  правом
на  технічне  обслуговування  та  експлуатацію  телекомунікаційних
мереж;

     передавання даних - передавання інформації у вигляді даних  з
використанням телекомунікаційних мереж;

     провайдер телекомунікацій - суб'єкт господарювання,  який має
право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій  без  права
на  технічне  обслуговування  та  експлуатацію  телекомунікаційних
мереж і надання в користування каналів електрозв'язку;

     проводовий електрозв'язок   -   передавання    і    приймання
інформації  із  застосуванням  проводових  ліній  з металевими або
волоконнооптичними жилами;

     пункт закінчення  телекомунікаційної  мережі  -  місце  стику
(з'єднання) мережі телекомунікацій та кінцевого обладнання;

     ресурси телекомунікаційних      мереж      -     наявні     в
телекомунікаційних мережах кількість  номерів  (номерний  ресурс),
кількість  і  пропускна спроможність проводових ліній з металевими
жилами,  оптичними волокнами,  радіоліній,  каналів,  трактів  для
передавання    інформації,   комутаційних   станцій   та   вузлів,
радіочастотний ресурс;

     розподіл номерного ресурсу - виділення  номерного  ресурсу  з
визначеного   діапазону  номерів  для  надання  телекомунікаційних
послуг;

     розрахункова такса -  сума,  що  визначає  розмір  оплати  за
доступ  до  технічних  та  технологічних ресурсів мереж операторів
телекомунікацій (здійснення доступу) для пропуску одиниці  трафіка
і  застосовується  для операторів,  які є суб'єктами господарської
діяльності на території України;

     рухомий (мобільний) зв'язок - електрозв'язок із застосуванням
радіотехнологій, під час якого кінцеве обладнання хоча б одного із
споживачів  може  вільно  переміщатися  в   межах   усіх   пунктів
закінчення телекомунікаційної мережі, зберігаючи єдиний унікальний
ідентифікаційний номер мобільної станції;

     споживач  телекомунікаційних послуг (споживач) - юридична або
фізична    особа,    яка   потребує,   замовляє   та/або   отримує
телекомунікаційні послуги для власних потреб;

     споруди електрозв'язку   -   будівлі,   вежі,   антени,    що
використовуються для організації електрозв'язку;

     сталість телекомунікаційної      мережі     -     властивості
телекомунікаційної мережі зберігати  повністю  або  частково  свої
функції за умови впливу на неї дестабілізуючих чинників;

     суб'єкти ринку   телекомунікацій   -   оператори,  провайдери
телекомунікацій, споживачі  телекомунікаційних  послуг,  виробники
та/або постачальники технічних засобів телекомунікацій;

     телекомунікації (електрозв'язок)        -        передавання,
випромінювання  та/або  приймання  знаків,  сигналів,   письмового
тексту,  зображень  та  звуків  або повідомлень будь-якого роду по
радіо, проводових, оптичних або інших електромагнітних системах;

     телекомунікаційна мережа   -   комплекс   технічних   засобів
телекомунікацій   та   споруд,   призначених   для  маршрутизації,
комутації,  передавання   та/або   приймання   знаків,   сигналів,
письмового  тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого
роду по радіо,  проводових,  оптичних  чи  інших  електромагнітних
системах між кінцевим обладнанням;

     телекомунікаційна мережа     загального     користування    -
телекомунікаційна  мережа,  доступ  до  якої  відкрито  для   всіх
споживачів;

     телекомунікаційна мережа доступу - частина телекомунікаційної
мережі  між  пунктом  закінчення  телекомунікаційної   мережі   та
найближчим вузлом (центром) комутації включно;

     телекомунікаційна послуга   (послуга)  -  продукт  діяльності
оператора  та/або  провайдера  телекомунікацій,   спрямований   на
задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій;

     телемережі -      телекомунікаційні     мережі     загального
користування,  що створюються в межах одного населеного  пункту  і
призначаються   для   передавання   абонентам  програм  радіо-  та
телебачення з використанням штучного  спрямовуючого  середовища  і
які  можуть  інтегруватися  в  телекомунікаційні мережі загального
користування загальнодержавного рівня;

     технічні засоби телекомунікацій -  обладнання,  станційні  та
лінійні   споруди,  призначені  для  утворення  телекомунікаційних
мереж;

     транспортна телекомунікаційна мережа - мережа,  що забезпечує
передавання  знаків,  сигналів,  письмового  тексту,  зображень та
звуків або повідомлень будь-якого роду  між  підключеними  до  неї
телекомунікаційними мережами доступу;

     фіксований зв'язок  -  телекомунікації,  що  здійснюються  із
застосуванням стаціонарного (нерухомого) кінцевого обладнання.

     Стаття 2. Мета Закону

     1. Метою  цього  Закону  є  забезпечення  повсюдного  надання
телекомунікаційних послуг достатніх асортименту,  обсягу та якості
шляхом  обмеженого  регулювання  ринкових  відносин  для  сприяння
ефективному     функціонуванню    відкритого    і    справедливого
конкурентного ринку. Закон визначає засади захисту прав споживачів
та контролю за ринком телекомунікацій з боку держави.

     Стаття 3. Призначення телекомунікацій

     1. Сфера  телекомунікацій є складовою частиною галузі зв'язку
України.

     2. Телекомунікації  є  невід'ємною  частиною  виробничої   та
соціальної інфраструктури  України  і  призначені  для задоволення
потреб фізичних та  юридичних  осіб,  органів  державної  влади  в
телекомунікаційних послугах.

     Стаття 4. Законодавство про телекомунікації

     1. Законодавство  України  про  телекомунікації складається з
Конституції   України  (  254к/96-ВР  ),  цього  Закону  та  інших
нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері.

     Стаття 5. Сфера дії Закону

     1. Дія  цього Закону поширюється на відносини суб'єктів ринку
телекомунікацій  щодо  надання  та  отримання   телекомунікаційних
послуг   і   використання   телекомунікаційних   мереж  загального
користування.

     2. Дія  цього  Закону  не  поширюється  на  телекомунікаційні
мережі,   що   не   взаємодіють   з  телекомунікаційними  мережами
загального користування,  за винятком  їх  використання  в  умовах
надзвичайної ситуації, надзвичайного та воєнного стану.

     Стаття 6. Принципи діяльності у сфері телекомунікацій

     1. Основними принципами діяльності у сфері телекомунікацій є:

     1) доступ  споживачів до загальнодоступних телекомунікаційних
послуг,  які необхідні їм для задоволення власних потреб, участі в
політичному, економічному та громадському житті;

     2) взаємодія та  взаємозв'язаність  телекомунікаційних  мереж
для забезпечення можливості зв'язку між споживачами всіх мереж;

     3) забезпечення    сталості    телекомунікаційних   мереж   і
управління  цими   мережами   з   урахуванням   їх   технологічних
особливостей на основі єдиних стандартів, норм та правил;

     4) державна   підтримка   розвитку  вітчизняного  виробництва
технічних засобів телекомунікацій;

     5) заохочення     конкуренції    в    інтересах    споживачів
телекомунікаційних послуг;

     6) збільшення обсягів телекомунікаційних послуг,  їх переліку
та утворення нових робочих місць;

     7) впровадження  світових  досягнень у сфері телекомунікацій,
залучення,  використання вітчизняних та іноземних  матеріальних  і
фінансових ресурсів, новітніх технологій, управлінського досвіду;

     8) сприяння  розширенню  міжнародного співробітництва у сфері
телекомунікацій та розвитку глобальної телекомунікаційної мережі;

     9) забезпечення  доступу споживачів до інформації про порядок
отримання та якість телекомунікаційних послуг;

     10) ефективність,    прозорість    регулювання    у     сфері
телекомунікацій;

     11) створення   сприятливих   умов   діяльності    у    сфері
телекомунікацій  з  урахуванням  особливостей  технологій та ринку
телекомунікацій.

     2. Надання телекомунікаційних послуг на території  України  є
виключним  правом  юридичних осіб з місцезнаходженням на території
України,  які зареєстровані відповідно до  законодавства  України,
та/або  фізичних  осіб  -  суб'єктів  підприємницької діяльності з
постійним місцем проживання на території України.

     Стаття 7. Вживання мов у сфері телекомунікацій

     1. У  сфері  надання  телекомунікаційних  послуг  в   Україні
вживаються українська мова,  мови інших національностей відповідно
до законодавства України.

     2. Адреси   відправника   та    одержувача    телеграм,    що
пересилаються в межах України, повинні зазначатись українською або
російською мовою.

     3. Текст телеграми може  бути  написаний  будь-якою  мовою  з
використанням літер кирилиці або латинської абетки.

     4. Міжнародні    повідомлення,    які    передаються    через
телекомунікаційні мережі загального користування,  обробляються  з
використанням мов, передбачених міжнародними договорами України.

     Стаття 8. Обліково-звітний час у сфері телекомунікацій

     1. При   здійсненні   діяльності   у   сфері  телекомунікацій
застосовується єдиний обліково-звітний час - київський.

     2. У  міжнародних   телекомунікаціях   обліково-звітний   час
визначається міжнародними договорами України.

     Стаття 9. Охорона таємниці телефонних розмов, телеграфної та
               іншої кореспонденції, безпека телекомунікацій

     1. Охорона таємниці телефонних розмов,  телеграфної чи  іншої
кореспонденції,     що     передаються     технічними     засобами
телекомунікацій,  та інформаційна безпека телекомунікаційних мереж
гарантуються Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України.

     2. Зняття  інформації  з телекомунікаційних мереж заборонене,
крім випадків, передбачених законом.

     3. Оператори,  провайдери телекомунікацій зобов'язані вживати
відповідно до законодавства технічних та організаційних заходів із
захисту   телекомунікаційних   мереж,   засобів   телекомунікацій,
інформації з обмеженим доступом про організацію телекомунікаційних
мереж та інформації, що передається цими мережами.

     Стаття 10. Землі телекомунікацій

     1. До земель  телекомунікацій  як  складової  частини  земель
зв'язку  належать  земельні ділянки,  що надаються в установленому
порядку у власність або передаються їх власниками в  постійне  або
тимчасове користування,  у тому числі в оренду,  фізичним особам -
суб'єктам  підприємницької  діяльності  та  юридичним  особам  для
розташування   лінійних,  станційних  споруд,  антен,  веж,  інших
технічних засобів телекомунікацій.

     2. Уздовж  повітряних,  кабельних  ліній  електрозв'язку   та
навколо   випромінюючих   споруд   електрозв'язку   встановлюються
охоронні зони,  а в разі необхідності утворюються просіки. Порядок
надання та використання земельних ділянок,  установлення охоронних
зон і утворення просік визначається законодавством України.

     3. У разі припинення діяльності у сфері телекомунікацій осіб,
зазначених  у  частині  першій  цієї  статті,  припинення  прав на
земельну ділянку  здійснюється  на  підставах  і  в  порядку,  які
встановлені земельним законодавством України.

     4. Розміри  земельних ділянок,  у тому числі охоронних зон та
просік,  що надаються особам,  зазначеним у  частині  першій  цієї
статті,  визначаються  відповідно  до  норм  відведення земель для
цього  виду  діяльності  та  проектно-кошторисною   документацією,
затверджених в установленому порядку.

     5. У  разі  вилучення  земельної ділянки або виникнення права
обмеженого  користування  чужою  земельною   ділянкою   та   іншою
нерухомістю викупна ціна,  а також плата за користування земельною
ділянкою  та  іншою  нерухомістю  встановлюються   відповідно   до
законодавства.

     6. Особи, які відповідно до цього Закону отримали ліцензію на
здійснення  діяльності  у  сфері  телекомунікацій,   мають   право
вимагати  від  власників  земельних  ділянок або землекористувачів
установлення сервітутів до категорії земель,  визначених Земельним
кодексом   України   (  2768-14  ),  для  прокладання  під  землею
телекомунікаційних  мереж  та/або  усунення  їх пошкоджень. Розмір
плати   (тарифи)   за   встановлення   земельного   сервітуту  для
прокладання     під     землею    та/або    усунення    пошкоджень
телекомунікаційних   мереж  для  власників  або  землекористувачів
установлює Кабінет Міністрів України.

     Стаття 11. Взаємодія операторів телекомунікацій з органами
                державної влади, органами місцевого самоврядування
                та іншими особами

     1. Взаємодія  операторів телекомунікацій з органами державної
влади та органами місцевого самоврядування стосовно отримання ними
телекомунікаційних   послуг  здійснюється  на  договірних  засадах
відповідно до законодавства України.

     2. Власники  залізничних  вокзалів,  аеропортів,  морських  і
річкових портів,  пристаней,  автовокзалів (автостанцій),  а також
контрольно-пропускних  пунктів  на  державному  кордоні,   станцій
технічного    обслуговування,    готелів,    мотелів   зобов'язані
організувати  надання  телекомунікаційних   послуг   у   достатніх
обсягах.

     Стаття 12. Науково-технічне забезпечення функціонування і
                розвитку телекомунікацій

     1. Науково-технічне забезпечення  функціонування  й  розвитку
телекомунікацій    здійснюється    шляхом   організації   наукових
досліджень,  створення  нормативно-правової  бази  та  розроблення
нормативної   документації,  гармонізації  державних  і  галузевих
стандартів  з   міжнародними   стандартами,   впровадження   нових
технологій та засобів телекомунікацій.

                             Глава II

           ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ

     Ухвалення державної   політики  та  законодавче  забезпечення
державного  управління  і  регулювання  у  сфері   телекомунікацій
здійснює Верховна Рада України.

     Стаття 13. Органи управління у сфері телекомунікацій

     1. Державне управління у сфері телекомунікацій здійснюють:

     Кабінет Міністрів України;

     центральний орган виконавчої влади в галузі зв'язку;

     інші органи виконавчої влади відповідно до закону.

     Стаття 14. Компетенція Кабінету Міністрів України у сфері
                телекомунікацій

     1. Кабінет Міністрів України:

     1) забезпечує   проведення   державної   політики   у   сфері
телекомунікацій;

     2) забезпечує  рівні  умови  розвитку  всіх  форм власності у
сфері телекомунікацій;

     3) здійснює управління об'єктами державної власності у  сфері
телекомунікацій;

     4) спрямовує   і   координує  діяльність  міністерств,  інших
центральних органів виконавчої влади у сфері телекомунікацій.

     Стаття 15. Повноваження центрального органу виконавчої
                влади в галузі зв'язку

     1. Центральний   орган  виконавчої  влади  в  галузі  зв'язку
(ЦОВЗ):

     1) розробляє  пропозиції  щодо  державної  політики  у  сфері
телекомунікацій і реалізує її у межах своїх повноважень;

     2) розробляє   проекти   законів,  інших  нормативно-правових
актів;

     3) розробляє та затверджує нормативно-правові акти з  питань,
віднесених до його компетенції;

     4) визначає   вимоги  щодо  рівня  якості  телекомунікаційних
послуг;

     5) впроваджує   технічну    політику    у    сфері    надання
телекомунікаційних     послуг,    стандартизації,    підтвердження
відповідності технічних засобів телекомунікацій;

     6) забезпечує  державний  нагляд  за  додержанням  суб'єктами
ринку  телекомунікацій законодавства про телекомунікації з питань,
віднесених до його компетенції;

     7) організовує та  відповідає  за  розроблення  стандартів  у
сфері телекомунікацій;

     8) затверджує  технічні  вимоги  до телекомунікаційних мереж,
засобів і об'єктів телекомунікацій;

     9) розробляє  та  реалізує  технічну  політику  у  формуванні
номерного ресурсу;

     10) розробляє   за   участю  Національної  комісії  з  питань
регулювання  зв'язку  (НКРЗ),  міністерств  та  інших  центральних
органів   виконавчої   влади  Концепцію  розвитку  телекомунікацій
України,  спрямовану  на  досягнення  стратегічних  інтересів   та
міжнародної конкурентоздатності України;

     11) розробляє  прогнози  розвитку телекомунікаційних мереж та
послуг;

     12) організовує   наукове   забезпечення   функціонування   і
розвитку сфери телекомунікацій;

     13) організовує    проведення    досліджень    та    розробку
рекомендацій щодо конвергенції комп'ютерних та  телекомунікаційних
технологій;

     14) інформує  суб'єктів ринку телекомунікацій про політику та
стратегію    розвитку    телекомунікаційних    мереж    загального
користування;

     15) вирішує  в  межах  компетенції  питання щодо забезпечення
зв'язку  для   потреб   державної   системи   урядового   зв'язку,
національної  системи  конфіденційного  зв'язку,  органів безпеки,
оборони, охорони правопорядку;

     16) вирішує  в  межах  компетенції  питання  щодо  готовності
функціонування  телекомунікаційних мереж загального користування в
умовах надзвичайних ситуацій та надзвичайного стану;

     17) здійснює співробітництво з міжнародними організаціями  та
відповідними органами інших держав;

     18) виконує  обов'язки  Адміністрації  зв'язку та радіочастот
України;

     19) здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

                            Глава III

               РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ

     Стаття 16. Мета регулювання

     1. Метою регулювання у сфері  телекомунікацій  є  максимальне
задоволення   попиту   споживачів  на  телекомунікаційні  послуги,
створення  сприятливих  організаційних  та  економічних  умов  для
залучення  інвестицій,  збільшення обсягів послуг та підвищення їх
якості,  розвитку  та  модернізації  телекомунікаційних  мереж   з
урахуванням інтересів національної безпеки.

   ( Стаття 17 набирає чинності в 2004 році )
     Стаття 17. Орган регулювання у сфері телекомунікацій

     1. Органом  регулювання у сфері телекомунікацій є Національна
комісія з  питань  регулювання  зв'язку  (НКРЗ),  яка  утворюється
відповідно до законодавства України.

     2. НКРЗ є центральним органом виконавчої влади із спеціальним
статусом, який підконтрольний Президенту України.

     3. НКРЗ діє на підставі Положення про Національну  комісію  з
питань    регулювання    зв'язку,   розробленого   відповідно   до
законодавства і затвердженого Президентом України.

     Стаття 18. Повноваження Національної комісії з питань
                регулювання зв'язку

     1. Національна комісія з питань регулювання зв'язку:

     1) вносить   пропозиції   до  органів  державної  влади  щодо
проектів законів та інших нормативно-правових актів,  стандартів у
сфері телекомунікацій;

     2) видає нормативні акти з питань, що належать до компетенції
НКРЗ, та контролює їх виконання;

     3) здійснює нагляд за ринком телекомунікацій;

     4) здійснює  ліцензування  та  реєстрацію  у  сфері   надання
телекомунікаційних послуг;

     5) здійснює  розподіл,  присвоєння,  облік номерного ресурсу,
видачу та скасування дозволів,  нагляд за використанням  номерного
ресурсу;

     6) здійснює  контроль  за якістю телекомунікаційних послуг та
задоволенням попиту споживачів;

     7) здійснює відповідно до закону тарифне регулювання у  сфері
телекомунікацій   та   встановлює  порядок  взаєморозрахунків  між
операторами телекомунікацій;

     8) дає  дозвіл  операторам,  провайдерам  телекомунікацій  на
встановлення   спеціальних  тарифів  для  інвалідів  та  соціально
незахищених осіб на загальнодоступні телекомунікаційні послуги;

     9) здійснює        організаційно-правове         забезпечення
загальнодоступних телекомунікаційних послуг;

     10) отримує    безоплатно    від    операторів,   провайдерів
телекомунікацій статистичну  звітність  в  обсягах,  порядку  і  в
терміни, визначені законодавством;

     11) отримує  безоплатно  від  центральних та місцевих органів
виконавчої влади,  органів виконавчої влади Автономної  Республіки
Крим,   органів  місцевого  самоврядування  документи,  матеріали,
статистичну та іншу інформацію, визначену законодавством;

     12) приймає  в  межах  своєї  компетенції  рішення,   які   є
обов'язковими для виконання суб'єктами ринку телекомунікацій;

     13) застосовує   в   установленому   законодавством   порядку
адміністративні стягнення до суб'єктів ринку телекомунікацій;

     14) передає до Антимонопольного комітету України матеріали  в
разі  виявлення  порушень  законодавства  про  захист  економічної
конкуренції;

     15) звертається до суду з відповідними  позовними  заявами  в
разі порушення суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність
на ринку телекомунікацій, законодавства про телекомунікації;

     16) регулює   взаємодію   операторів   при    взаємоз'єднанні
телекомунікаційних мереж;

     17) створює  сприятливі організаційні та економічні умови для
залучення інвестицій у сферу телекомунікацій;

     18) забезпечує    рівні    умови    діяльності    у     сфері
телекомунікацій;

     19) забезпечує  досудове  вирішення  спорів  між операторами,
провайдерами      телекомунікацій       щодо       взаємоз'єднання
телекомунікаційних мереж;

     20) веде реєстр операторів, провайдерів телекомунікацій;

     21) розробляє   та   затверджує  в  межах  своєї  компетенції
Регламент НКРЗ, а також інші нормативно-правові акти;

     22) здійснює   співробітництво   з   відповідними    органами
регулювання у сфері телекомунікацій інших держав;

     23) видає  офіційний  друкований  бюлетень і публікує в ньому
нормативно-правові акти,  відомості,  передбачені цим Законом,  та
іншу інформацію;

     24) здійснює  інші  повноваження,  передбачені  цим  Законом,
іншими законами та нормативно-правовими актами.

     Стаття 19. Нагляд за ринком телекомунікацій

     1. Нагляд за ринком телекомунікацій здійснюється шляхом:

     1) контролю за якістю телекомунікаційних послуг;

     2) перевірки   додержання   ліцензійних   умов   операторами,
провайдерами телекомунікацій;

     3) контролю  за  додержанням суб'єктами ринку телекомунікацій
законодавства,  стандартів та  інших  нормативних  актів  у  сфері
телекомунікацій.

     2. Для  здійснення нагляду за ринком телекомунікацій у складі
НКРЗ створюється Державна інспекція зв'язку.

     3. Для здійснення нагляду за ринком телекомунікацій  посадові
особи НКРЗ мають право:

     1) безперешкодного   доступу  на  територію  і  в  приміщення
операторів, провайдерів телекомунікацій;

     2) давати  в  межах   своїх   повноважень   суб'єктам   ринку
телекомунікацій  обов'язкові  для  виконання приписи щодо усунення
порушень нормативно-правових актів;

     3) застосовувати  в  установленому   законодавством   порядку
санкції   за   порушення   законодавства  про  телекомунікації  до
суб'єктів ринку телекомунікацій;

     4) безоплатно отримувати від суб'єктів ринку  телекомунікацій
необхідні інформацію, пояснення та інші матеріали;

     5) інші права, визначені законом.

    ( Стаття 20 набирає чинності в 2004 році )
     Стаття 20. Склад, порядок призначення членів та керівництва
                НКРЗ

     1. НКРЗ складається з Голови Комісії та семи членів  Комісії,
яких  призначає  за поданням Прем'єр-міністра України на посади та
припиняє їх повноваження на цих посадах Президент України.

     2. Голова та члени НКРЗ призначаються на посаду  терміном  на
п'ять  років.  Голова  та  жоден із членів НКРЗ не можуть обіймати
посаду більше ніж десять років сумарно.

     3. НКРЗ набирає чинності з  моменту  призначення  повного  її
складу.

     4. Голова  та  члени НКРЗ повинні бути громадянами України не
старше 65 років,  мати вищу освіту,  практичний  та  управлінський
досвід, стаж роботи в галузі зв'язку не менше чотирьох років.

     5. Голова   та   члени   НКРЗ   не   можуть  бути  власниками
корпоративних  прав  операторів   телекомунікацій   та   поштового
зв'язку,  виробників  телекомунікаційного  обладнання,  діяльність
яких відповідно до цього Закону регулюється НКРЗ,  отримувати  від
них  фінансову  або  матеріальну винагороду та допомогу чи займати
будь-яку посаду, в тому числі на громадських засадах.

     6. Голова та члени НКРЗ можуть  бути  звільнені  з  посади  у
разі:

     1) подання у відставку;

     2) припинення громадянства України;

     3) неможливості виконувати свої обов'язки за станом здоров'я;

     4) набрання  законної  сили  обвинувальним  вироком суду щодо
них;

     5) порушення  обмежень,  передбачених  частиною  п'ятою  цієї
статті.

     7. Голова  НКРЗ  не може обіймати цю посаду більше ніж десять
років сумарно.

     8. Голова НКРЗ:

     1) координує   роботу   НКРЗ   таким   чином,   щоб   сприяти
оперативному й ефективному вирішенню всіх питань,  які належать до
повноважень НКРЗ;

     2) головує на засіданнях НКРЗ;

     3) представляє  НКРЗ  з  питань,  що  потребують  нарад   або
контактів   з   вищими   посадовими  особами  центральних  органів
державної влади;

     4)  інформує Президента України щодо прийнятих НКРЗ  рішень
та прийнятих нормативних документів;

     5) надає  Президенту  України та до відома Кабінету Міністрів
України щорічний звіт щодо  діяльності  НКРЗ  стосовно  реалізації
Концепції   розвитку   телекомунікацій,   а   також   щодо   стану
телекомунікацій в Україні протягом минулого року;

     6) організовує діяльність НКРЗ та її апарату;

     7) видає накази з питань діяльності апарату НКРЗ;

     8) приймає на роботу та звільняє з роботи працівників апарату
НКРЗ;

     9) підписує  документи,  які  видаються  відповідно до рішень
НКРЗ;

     10) представляє   НКРЗ   у   відносинах   з   підприємствами,
установами, організаціями;

     11) здійснює  інші  повноваження  відповідно до законодавства
України.

     9. У разі вакансії  посади  Голови  чи  члена  НКРЗ  протягом
місяця  Президент  України  призначає  відповідно нового Голову чи
члена НКРЗ.  Термін повноважень нового  Голови  чи  члена  НКРЗ  в
даному разі відповідає терміну повноважень НКРЗ.

     10. Засідання  НКРЗ  є правомочними,  якщо на них присутні не
менше п'яти членів НКРЗ.

     11. Рішення НКРЗ приймаються більшістю голосів від загального
складу  НКРЗ.  Голова  та кожний член НКРЗ має один голос.  У разі
рівного розподілу голосів голос Голови НКРЗ є вирішальним.

     12. Рішення  НКРЗ,  прийняті  в  межах  її   повноважень,   є
обов'язковими     для    виконання    всіма    суб'єктами    ринку
телекомунікацій.

     13. Рішення  НКРЗ  можуть  бути  оскаржені  в   установленому
законодавством порядку.

     14. Для реалізації повноважень НКРЗ формується апарат у межах
асигнувань,  визначених  Державним  бюджетом  України.  Працівники
апарату НКРЗ мають статус державних службовців.

     Стаття 21. Діяльність НКРЗ щодо захисту прав споживачів

     1. З   метою   захисту  прав  споживачів  НКРЗ  співпрацює  з
організаціями,  які представляють інтереси споживачів,  забезпечує
такі організації,  а також самих споживачів необхідною інформацією
щодо  діяльності  операторів,  провайдерів   телекомунікацій,   за
винятком  випадків,  коли  ця інформація є інформацією з обмеженим
доступом.

     2. Споживачі мають право звертатися  до  НКРЗ  для  вирішення
будь-яких питань, що належать до її повноважень. НКРЗ розглядає ці
питання і приймає рішення відповідно до своєї компетенції.

     Стаття 22. Відкритість діяльності НКРЗ

     1. НКРЗ забезпечує відкритість своєї діяльності.

     2. Порядок і терміни оприлюднення порядку денного НКРЗ та  її
рішень визначаються Регламентом НКРЗ.

     3. Рішення НКРЗ приймаються на засіданнях,  які проводяться у
формі відкритих або закритих слухань.  У разі розгляду питань,  що
мають  важливе  суспільне значення,  засідання проводяться у формі
відкритих слухань,  у яких мають право брати участь суб'єкти ринку
телекомунікацій  і  громадські  організації  в  установленому НКРЗ
порядку.

     Стаття 23. Відповідальність посадових осіб НКРЗ

     1. За   порушення   вимог   цього   Закону,    інших    актів
законодавства,   за  невиконання  або  неналежне  виконання  своїх
службових обов'язків,  внаслідок чого порушені права  та  інтереси
суб'єктів ринку телекомунікацій,  які охороняються законом, Голова
та   члени   НКРЗ   і   посадові   особи   апарату   НКРЗ   несуть
відповідальність згідно із законом.

                             Глава IV

                 ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ

     Стаття 24. Умови застосування технічних засобів
                телекомунікацій

     1. Умовами застосування технічних засобів  телекомунікацій  є
їх  відповідність  стандартам  і  технічним регламентам.  Технічні
засоби  телекомунікацій  повинні  мати  виданий  у   встановленому
законодавством  порядку  документ  про підтвердження відповідності
вимогам нормативних документів у сфері телекомунікацій.

     2. Підтвердження     відповідності     технічних      засобів
телекомунікацій   здійснюється  згідно  із  Законом  України  "Про
підтвердження відповідності"  (   2406-14   )   акредитованими   в
установленому порядку органами,  уповноваженими на проведення цієї
діяльності, перелік яких узгоджується з НКРЗ.

     3. ЦОВЗ приймає рішення щодо переліку технічних засобів,  які
можуть  застосовуватися  в  телекомунікаційних  мережах загального
користування,  і не менше ніж два рази на рік публікує цей перелік
в офіційному бюлетені НКРЗ.

     4. Застосування засобів телекомунікацій, не внесених до цього
переліку, погоджується операторами, провайдерами телекомунікацій з
ЦОВЗ у порядку, встановленому законодавством.

     5. Критеріями  для  прийняття  рішення про погодження засобів
телекомунікацій,  які можуть застосовуватися в  телекомунікаційних
мережах, є:

     1) забезпечення  уніфікації  і  єдності мереж телекомунікацій
загального користування;

     2) забезпечення надійності, безпеки мереж телекомунікацій;

     3) можливість автоматизації оперативно-технічного  управління
мережами;

     4) забезпечення відповідності чинним нормативним документам у
сфері телекомунікацій та  технічним  регламентам  з  підтвердження
відповідності;

     5) гармонізація   національних  нормативно-правових  актів  з
підтвердження відповідності у сфері телекомунікацій з міжнародними
та європейськими актами;

     6) інші      техніко-економічні      показники,     визначені
законодавством України.

     6. ЦОВЗ протягом 60 календарних  днів  від  дати  надходження
заявки оператора,  провайдера телекомунікацій приймає рішення щодо
погодження засобу телекомунікацій,  який може  застосовуватися  на
мережах  телекомунікацій.  У разі прийняття рішення про погодження
засіб  телекомунікацій  повинен   бути   внесений   до   переліку,
передбаченого частиною третьою цієї статті.

     7. Контроль  за  дотриманням  умов   застосування   технічних
засобів   у  телекомунікаційних  мережах  загального  користування
здійснює НКРЗ.

     8. Порядок   використання   лічильників   обліку   тривалості
телекомунікаційних  послуг,   що   встановлюються   на   кінцевому
обладнанні,   визначає   ЦОВЗ.   Вирішення   спірних   питань  між
операторами,  провайдерами телекомунікацій та їх  абонентами  щодо
розбіжностей  показників тривалості послуг на лічильниках здійснює
НКРЗ.

     Стаття 25. Стандартизація у сфері телекомунікацій

     1. Метою стандартизації у сфері телекомунікацій  є  створення
єдиної   системи   державних   і  галузевих  стандартів  та  інших
нормативних    документів,    які     визначають     вимоги     до
телекомунікаційних   мереж,   їх   технічних   засобів  та  якості
телекомунікаційних  послуг,  а  також  гармонізація  цих  вимог  з
вимогами міжнародних нормативних документів.

     2. Вимоги державних і галузевих стандартів, інших нормативних
документів щодо технічних засобів телекомунікацій є  обов'язковими
для   всіх   виробників   і   постачальників   технічних  засобів,
науково-дослідних,  проектних та будівельних організацій,  а також
для  операторів,  провайдерів  телекомунікацій.  Вимоги  до якості
послуг    є    обов'язковими    для    операторів,     провайдерів
телекомунікацій, що надають телекомунікаційні послуги на території
України.

     3. Галузеві   стандарти   розробляються   та   затверджуються
відповідно   до   законодавства   України   про  стандартизацію  з
урахуванням стандартів та рекомендацій міжнародних організацій.


     Стаття 26. Метрологічне забезпечення у сфері
                телекомунікацій

     1. Метрологічне   забезпечення   у   сфері    телекомунікацій
здійснюється  ЦОВЗ  з  метою  забезпечення  єдності  і  необхідної
точності вимірювань відповідно до Закону України  "Про  метрологію
та метрологічну діяльність" ( 113/98-ВР ).

     2. Нормативною  основою  метрологічного  забезпечення у сфері
телекомунікацій є державні стандарти,  інші  нормативні  документи
державної   системи   забезпечення  єдності  вимірювань,  а  також
галузеві нормативні документи.

     3. Вимоги метрологічного забезпечення у сфері телекомунікацій
є    обов'язковими   для   виконання   операторами,   провайдерами
телекомунікацій,  виробниками технічних  засобів  телекомунікацій,
іншими  установами  та  організаціями,  які проводять випробування
технічних засобів телекомунікацій.

                             Глава V

                    ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ МЕРЕЖІ

     Стаття 27. Телекомунікаційна мережа загального користування

     1. Розвиток   та   вдосконалення   телекомунікаційних   мереж
загального   користування   України   здійснюється  відповідно  до
Концепції  розвитку  телекомунікацій  України   із   застосуванням
новітніх  технологій  у  сфері  телекомунікацій,  які відповідають
міжнародним стандартам,  з  урахуванням  технологічної  цілісності
всіх мереж та засобів телекомунікацій,  підвищення ефективності та
сталості  функціонування.  Головною   метою   Концепції   розвитку
телекомунікацій  України  є  гармонійний  та  динамічний  розвиток
телекомунікаційних мереж на всій території  країни,  насамперед  у
регіонах   з   недостатнім   рівнем   насиченості  місцевих  мереж
загального користування.

     2. Право власності та  право  на  технічне  обслуговування  і
експлуатацію  телекомунікаційних  мереж  може  належати  будь-якій
фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності або юридичній
особі, які є резидентами України, незалежно від форм власності.

     3. Управління    телекомунікаційними    мережами   загального
користування   здійснюється   операторами   телекомунікацій,   які
експлуатують  ці  мережі,  на  основі  єдиних стандартів,  норм та
правил.

     4. Відповідальність      за       забезпечення       сталості
телекомунікаційних  мереж  загального користування покладається на
операторів телекомунікацій, які експлуатують ці мережі.

     5. При будівництві  та  обладнанні  телекомунікаційних  мереж
загального користування повинні враховуватися вимоги щодо сталості
зазначених мереж.

     6. Органи державної влади та органи місцевого  самоврядування
в  межах своїх повноважень зобов'язані створювати сприятливі умови
для функціонування розвитку  телекомунікаційних  мереж  загального
користування та повноцінного надання телекомунікаційних послуг.

     7. Оператори телекомунікацій, незалежно від форм власності, в
першу чергу надають у користування на договірних  засадах  ресурси
своїх  мереж  державній  системі  урядового зв'язку,  національній
системі конфіденційного зв'язку,  органам з надзвичайних ситуацій,
безпеки,    оборони,   внутрішніх   справ   України   у   порядку,
встановленому ЦОВЗ.

     8. На об'єктах телекомунікацій, а також в окремих структурних
підрозділах    операторів,    провайдерів    телекомунікацій,   де
передається,  обробляється або зберігається інформація з обмеженим
доступом, що є власністю держави, встановлюється спеціальний режим
доступу відповідно до законодавства.

     9. Несанкціоноване втручання та/або використання фізичними та
юридичними   особами   телекомунікаційних  мереж  тягне  за  собою
відповідальність згідно із законом.

     Стаття 28. Використання телекомунікаційних мереж загального
                користування для потреб телебачення та
                радіомовлення

     1. Використання ресурсів телекомунікаційних мереж  загального
користування  для потреб телебачення та радіомовлення здійснюється
на договірних засадах відповідно до законодавства.

     2. Надання телекомунікаційних послуг для  потреб  телебачення
та радіомовлення регулюється цим Законом.

     Стаття 29. Оперативно-технічне управління
                телекомунікаційними мережами загального
                користування в період надзвичайного стану

     1. Управління    телекомунікаційними    мережами   загального
користування та відповідальність за  забезпечення  їх  сталості  в
період надзвичайного стану покладається на ЦОВЗ.

     2. Для    забезпечення    можливості    оперативно-технічного
управління телекомунікаційними  мережами  загального  користування
всіх  операторів  телекомунікацій  в умовах надзвичайної ситуації,
надзвичайного та воєнного  стану  створюється  Національний  центр
оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій України.

     3. Порядок   створення  та  діяльності  Національного  центру
оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій  України
визначає Кабінет Міністрів України.

     4. В умовах надзвичайних ситуацій,  надзвичайного та воєнного
стану Національний центр оперативно-технічного управління мережами
телекомунікацій   України  виконує оперативно-технічне  управління
мережами  телекомунікацій  у  межах  повноважень,   наданих   йому
Кабінетом Міністрів України.

     5. У       звичайних      умовах      Національний      центр
оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій України:

     1) взаємодіє     з     центрами     управління     операторів
телекомунікацій, у тому числі іноземних;

     2) здійснює   інші   функції,   делеговані  йому  операторами
телекомунікацій на договірних засадах.

     6. З  метою  забезпечення   можливості   виконання   функцій,
покладених  на Національний центр оперативно-технічного управління
мережами  телекомунікацій   України,   оператори   телекомунікацій
зобов'язані надавати інформацію про власну мережу телекомунікацій,
її стан в обсязі та  порядку,  які  встановлює  Кабінет  Міністрів
України.

     7. Взаємодія   операторів   телекомунікацій   з  Національним
центром   оперативно-технічного   управління   телекомунікаційними
мережами  України  здійснюється на договірних засадах у порядку та
відповідно до умов Типового договору, що затверджуються ЦОВЗ.

     8. Держава здійснює фінансування спеціальних об'єктів зв'язку
за рахунок і в межах, передбачених Державним бюджетом України.

     Стаття 30. Визначення напрямів розвитку телекомунікаційних
                мереж загального користування

     1. Пріоритетні  напрями  розвитку  телекомунікаційних   мереж
загального    користування    визначаються   Концепцією   розвитку
телекомунікацій України.  Кабінет Міністрів України,  ЦОВЗ, НКРЗ у
межах   своїх   повноважень  створюють  відповідні  умови  для  її
виконання   шляхом   реалізації   державної   тарифної   політики,
впровадження  конкуренції та створення сприятливого інвестиційного
клімату у сфері телекомунікацій.

     2. Інвестування розвитку телекомунікаційних мереж  загального
користування    здійснюється    за    власні    кошти   операторів
телекомунікацій,  кошти  інших  юридичних  та  фізичних  осіб,  що
залучаються  на  договірних засадах,  а також за рахунок кредитів,
випуску  цінних  паперів  та  інших  надходжень,  не   заборонених
законодавством України.

     3. Інвестування  розвитку телекомунікаційних мереж загального
користування може  також  здійснюватися  за  кошти  державного  та
місцевих бюджетів у разі, якщо ці витрати передбачені відповідними
бюджетами. Державне інвестування розвитку телекомунікаційних мереж
загального  користування  здійснюється  в  порядку,  встановленому
законодавством   України,    на    основі    Концепції    розвитку
телекомунікацій   України,   відповідних   державних   програм  та
проектів.   Інвестування   розвитку    телекомунікаційних    мереж
загального   користування   з   місцевих   бюджетів   здійснюється
відповідно до планів розвитку відповідних  територій  за  рішенням
органів місцевого самоврядування.

     4. Суб'єктам   господарювання,   які   здійснюють  реалізацію
проектів    розвитку    телекомунікаційних    мереж     загального
користування,  можуть  надаватися гарантії та пільги,  встановлені
законодавством України.

     Стаття 31. Проектування, будівництво, реконструкція і
                модернізація телекомунікаційних мереж

     1. Проекти   будівництва,   реконструкції   та   модернізації
телекомунікаційних мереж підлягають  експертизі  у  випадках  і  в
порядку,   встановлених   законодавством.   Витрати,  пов'язані  з
проведенням     експертизи,     покладаються     на     операторів
телекомунікацій.

     2. Будівництво,       реконструкція       і      модернізація
телекомунікаційних  мереж  не  повинні  призводити   до   зниження
надійності та якості зв'язку. Усі витрати, пов'язані з дотриманням
цих  вимог,  покладаються  на  оператора   телекомунікацій,   який
здійснює ці роботи.

     3. Нові об'єкти житлово-побутового, культурного, лікувального
та іншого призначення, що належать до державної власності, повинні
бути обладнані забудовниками мережами і пристроями для організації
телекомунікацій загального користування.

     4. Замовникам    будівництва     телекомунікаційних     мереж
дозволяється  в  порядку,  встановленому  законодавством  України,
прокладати  кабельні  підземні,   підводні   та   надземні   лінії
телекомунікацій через мости,  тунелі,  колектори,  вулиці,  шляхи,
будівлі,  ліси і води,  а також використовувати  для  цього  опори
ліній електропередачі.

     5. Замовники  реконструкції  та будівництва мостів,  тунелів,
колекторів,  вулиць,  шляхів,  будівель,  ліній електропередачі зі
спільним використанням опор для підвішування ліній телекомунікацій
за власні кошти виконують роботи,  пов'язані  з  упорядкуванням  і
перенесенням  телекомунікаційних  мереж,  що  знаходяться  в  зоні
забудови,  відповідно до технічних умов,  виданих  власниками  цих
мереж.

     6. Суб'єкти   господарювання,   які   здійснюють  будівництво
телекомунікаційних   мереж   загального    користування,    можуть
установлювати  в  приміщеннях,  що  їм  належать  на правах найму,
телекомунікаційне  обладнання,  використовувати  дахи  будинків  і
технічні   приміщення   для   встановлення  антен  та  необхідного
обладнання на підставі договору з власником приміщення.

     7. Порядок  та  умови  використання   діючих   трубопроводів,
кабельних  каналів,  колекторів,  веж,  антен  та  інших пристроїв
особами,  яким вони не належать,  встановлюються  договором  з  їх
власником.

                             Глава VI

               СПОЖИВАЧІ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ ПОСЛУГ

     Стаття 32. Права споживачів телекомунікаційних послуг

     1. Споживачі    під    час    замовлення   та/або   отримання
телекомунікаційних послуг мають право на:

     1) державний захист своїх прав;

     2) вільний доступ до телекомунікаційних послуг;

     3) безпеку телекомунікаційних послуг;

     4) вибір оператора, провайдера телекомунікацій;

     5) вибір виду та кількості телекомунікаційних послуг;

     6) безоплатне    отримання    від    оператора,    провайдера
телекомунікацій вичерпної інформації щодо змісту, якості, вартості
та порядку надання телекомунікаційних послуг;

     7) своєчасне і якісне одержання телекомунікаційних послуг;

     8) отримання  від   оператора,   провайдера   телекомунікацій
наявних відомостей щодо наданих телекомунікаційних послуг;

     9) обмеження оператором,  провайдером телекомунікацій доступу
споживача  до  окремих  видів  послуг  на  підставі  його  власної
письмової заяви;

     10) повернення   від  оператора,  провайдера  телекомунікацій
невикористаної частки коштів  у  разі  відмови  від  передплачених
телекомунікаційних  послуг  у  випадках  і  в порядку,  визначених
правилами надання і отримання цих послуг;

     11) відмову  від   телекомунікаційних   послуг   у   порядку,
встановленому договором про надання телекомунікаційних послуг;

     12) відшкодування  збитків,  заподіяних унаслідок невиконання
чи неналежного виконання оператором,  провайдером  телекомунікацій
обов'язків,    передбачених    договором    із    споживачем    чи
законодавством;

     13) оскарження  неправомірних  дій  операторів,   провайдерів
телекомунікацій   шляхом   звернення   до  суду  та  уповноважених
державних органів;

     14) відмову від оплати телекомунікаційної послуги,  яку  вони
не замовляли;

     15) отримання  відомостей  щодо можливості та порядку відмови
від замовленої телекомунікаційної послуги;

     16) отримання  за  письмовою  заявою   рахунків   за   надані
телекомунікаційні   послуги   безпосередньо   в  оператора  та/або
провайдера телекомунікацій;

     17) інші права, визначені законодавством України та договором
про надання телекомунікаційних послуг.

     Стаття 33. Обов'язки споживачів телекомунікаційних послуг

     1. Споживачі     телекомунікаційних     послуг    зобов'язані
дотримуватися  Правил  надання  та  отримання   телекомунікаційних
послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема:

     1) використовувати  кінцеве  обладнання,  що має документ про
підтвердження відповідності;

     2) не допускати використання кінцевого  обладнання  споживача
для  вчинення  протиправних  дій або дій,  що суперечать інтересам
національної безпеки, оборони та охорони правопорядку;

     3) не допускати дій, що можуть створювати загрозу для безпеки
експлуатації   мереж   телекомунікацій,  підтримки  цілісності  та
взаємодії мереж  телекомунікацій,  захисту  інформаційної  безпеки
мереж       телекомунікацій,      електромагнітної      сумісності
радіоелектронних засобів,  ускладнювати чи унеможливлювати надання
послуг іншим споживачам;

     4) не  допускати використання на комерційній основі кінцевого
обладнання та абонентських ліній  для  надання  телекомунікаційних
послуг третім особам;

     5) виконувати  умови  договору про надання телекомунікаційних
послуг у разі його укладення,  у тому числі  своєчасно  оплачувати
отримані ними телекомунікаційні послуги;

     6) виконувати інші обов'язки відповідно до законодавства.

     2. У   разі   використання   абонентами   лічильників  обліку
тривалості  телекомунікаційних  послуг,   що   встановлюються   на
кінцевому  обладнанні для перевірки правильності нарахування плати
за отримані послуги, абоненти зобов'язані:

     1) використовувати  лічильники,   що   мають   документ   про
підтвердження відповідності згідно із законодавством України;

     2) періодично здійснювати метрологічну повірку лічильників як
засобів   вимірювальної    техніки    в    порядку,    визначеному
законодавством України.

     3. Споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати
інші  обов'язки  відповідно  до  цього  Закону  та   законодавства
України.

     Стаття 34. Захист інформації про споживача

     1. Оператори,      провайдери     телекомунікацій     повинні
забезпечувати і нести відповідальність за  схоронність  відомостей
щодо   споживача,   отриманих   при  укладенні  договору,  наданих
телекомунікаційних послуг,  у  тому  числі  отримання  послуг,  їх
тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо.

     2. Призначені  для  оприлюднення телефонні довідники,  у тому
числі електронні  версії  та  бази  даних  інформаційно-довідкових
служб,  можуть містити інформацію про прізвище, ім'я, по батькові,
найменування,  адресу та номер телефону абонента в  разі,  якщо  в
договорі  про  надання  телекомунікаційних  послуг міститься згода
споживача   на   опублікування   такої   інформації.    Під    час
автоматизованої   обробки   інформації   про   абонентів  оператор
телекомунікацій  забезпечує  її  захист  відповідно   до   закону.
Споживач  має  право  на безоплатне вилучення відомостей про нього
повністю   або   частково   з   електронних   версій   баз   даних
інформаційно-довідкових служб.

     3. Інформація про споживача та про телекомунікаційні послуги,
що він отримав, може надаватись у випадках і в порядку, визначених
законом.  В  інших випадках зазначена інформація може поширюватися
лише за наявності письмової згоди споживача.

     Стаття 35. Захист інтересів споживачів у разі припинення
                діяльності оператором, провайдером телекомунікацій
                з надання телекомунікаційних послуг

     1. Оператор,   провайдер   телекомунікацій,   який   припиняє
діяльність   з  надання  телекомунікаційних  послуг,  зобов'язаний
попередити споживачів не пізніше ніж за три місяці  до  припинення
надання телекомунікаційних послуг.

     2. У   разі   анулювання   чи  визнання  недійсною  ліцензії,
вилучення  номерного  та/або  радіочастотного  ресурсу   внаслідок
порушення  оператором,  провайдером  телекомунікацій законодавства
такий  оператор,  провайдер  зобов'язаний  відшкодувати   абоненту
витрати,   пов'язані   з  припиненням  надання  телекомунікаційних
послуг, у встановленому законом порядку.

     Стаття 36. Відповідальність споживачів телекомунікаційних
                послуг

     1. Споживачі       телекомунікаційних      послуг      несуть
відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та
отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону.

     2. У  разі  затримки плати за надані оператором,  провайдером
телекомунікаційні   послуги   споживачі   сплачують   пеню,    яка
обчислюється  від  вартості неоплачених послуг у розмірі облікової
ставки Національного банку України,  що діяла в  період,  за  який
нараховується пеня.

     3. Сплата   споживачем   пені,   правомірне   припинення   чи
скорочення  оператором,  провайдером  переліку  телекомунікаційних
послуг  не  звільняє  споживача від обов'язку оплатити надані йому
телекомунікаційні послуги.

     4. У разі виявлення пошкодження телекомунікаційної мережі, що
сталося з вини споживача, усі витрати оператора телекомунікацій на
усунення пошкодження,  а також відшкодування інших збитків (у тому
числі неотриманий прибуток) покладаються на споживача.

                            Глава VII

              ОПЕРАТОРИ, ПРОВАЙДЕРИ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ

     Стаття 37. Правові основи діяльності операторів і
                провайдерів телекомунікацій

     1. Оператори,  провайдери  телекомунікацій  здійснюють   свою
діяльність відповідно до законодавства про телекомунікації.

     2. Правовими   основами  діяльності  операторів,  провайдерів
телекомунікацій є:

     1) рівні   права    операторів,    провайдерів    на    ринку
телекомунікацій України;

     2) пріоритет інтересів споживачів телекомунікаційних послуг;

     3) розвиток  конкуренції  в  умовах функціонування операторів
та/або провайдерів різних форм власності;

     4) недопущення  дискримінаційних  дій  з  боку  операторів  і
провайдерів,  що займають монопольне (домінуюче) становище,  проти
інших суб'єктів ринку телекомунікацій.

     3. Оператори телекомунікацій поділяються на:

     1) операторів рухомого (мобільного) зв'язку з правом  надання
послуг  рухомого  (мобільного)  зв'язку  за  наявності ліцензії на
здійснення   відповідного   виду   діяльності   та   ліцензії   на
використання радіочастотного ресурсу;

     2) операторів  фіксованого  зв'язку  з  правом надання послуг
телефонного  зв'язку:  міжнародного,  міжміського,  місцевого   за
наявності ліцензії на здійснення відповідного виду діяльності;

     3) операторів    фіксованого    зв'язку    з    використанням
безпроводового  доступу  до  телекомунікаційної  мережі  з  правом
надання  послуг  телефонного зв'язку:  міжнародного,  міжміського,
місцевого за наявності ліцензії на  здійснення  відповідного  виду
діяльності та ліцензії на використання радіочастотного ресурсу.

     4. Віднесення  операторів  і  провайдерів  телекомунікацій до
операторів і  провайдерів,  які  займають  монопольне  (домінуюче)
становище  на  ринку телекомунікацій,  проводиться Антимонопольним
комітетом України на підставі законодавства про захист економічної
конкуренції.

     Стаття 38. Права операторів, провайдерів телекомунікацій

     1. Оператори телекомунікацій мають право на:

     1) здійснення  діяльності  у сфері телекомунікацій відповідно
до законодавства;

     2) отримання ліцензій відповідно до цього Закону;

     3) отримання номерного ресурсу;

     4) планування та розвиток власних мереж;

     5) установлення тарифів на телекомунікаційні послуги, що ними
надаються,  крім  тих  послуг,  тарифи на які регулюються державою
відповідно до цього Закону;

     6) присвоєння   телефонних   номерів   споживачам   у   межах
виділеного оператору номерного ресурсу;

     7) з'єднання телекомунікаційних мереж,  що знаходяться в його
власності або користуванні,  з  телекомунікаційними  мережами,  що
знаходяться   у   власності  або  користуванні  інших  операторів,
відповідно до цього Закону;

     8) скорочення     переліку     або     припинення     надання
телекомунікаційних   послуг   споживачам,  які  порушують  правила
надання і отримання телекомунікаційних послуг,  або на відключення
кінцевого  обладнання  споживача,  якщо  воно  не  має  виданого в
установленому законодавством порядку документа  про  підтвердження
відповідності    вимогам    нормативних    документів    у   сфері
телекомунікацій, у порядку, визначеному цими правилами;

     9) відключення на підставі рішення суду кінцевого обладнання,
якщо воно використовується абонентом для вчинення протиправних дій
або дій, що загрожують інтересам державної безпеки;

     10) зупинення діяльності у сфері  телекомунікацій  відповідно
до  цього Закону і в порядку,  встановленому ЦОВЗ та узгодженому з
НКРЗ;

     11) установлення     телекомунікаційного     обладнання     в
приміщеннях,  що  належать їм на правах найму,  з дозволу власника
приміщення;

     12) інші  права,  передбачені   законодавством   України   та
договорами про надання телекомунікаційних послуг.

     2. Відключення  кінцевого обладнання підрозділам Міністерства
оборони України,  Служби безпеки України,  Міністерства внутрішніх
справ   України,  спеціально  уповноваженого  центрального  органу
виконавчої влади з  питань  надзвичайних  ситуацій  та  у  справах
захисту   населення   від   наслідків  Чорнобильської  катастрофи,
спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої  влади  з
питань  охорони  державного  кордону,  з'єднувальних  ліній  служб
екстреного виклику здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом
Міністрів України.

     3. Провайдер     телекомунікацій     користується    правами,
передбаченими частиною  першою  цієї  статті,  за  винятком  прав,
передбачених пунктами 2,  3,  6,  7 частини першої цієї статті,  а
також  має  право  на  підключення  засобів   телекомунікацій   до
телекомунікаційних  мереж  загального  користування  відповідно до
законодавства.

     Стаття 39. Обов'язки операторів і провайдерів
                телекомунікацій

     1. Оператори телекомунікацій зобов'язані:

     1) здійснювати   діяльність   у  сфері  телекомунікацій,  яка
підлягає ліцензуванню, тільки за наявності ліцензій;

     2) надавати     безоплатний     доступ     споживачам      до
телекомунікаційних   мереж  загального  користування  для  виклику
пожежної охорони, міліції, швидкої допомоги, аварійних служб газу;

     3) надавати  телекомунікаційні   послуги   за   встановленими
показниками якості;

     4) надавати  споживачам  вичерпну  інформацію,  необхідну для
укладення договору,  а також щодо телекомунікаційних  послуг,  які
вони надають;

     5) вести  достовірний  облік  телекомунікаційних  послуг,  що
надаються споживачеві;

     6) забезпечувати правильність застосування тарифів;

     7) зберігати  записи  про  надані  телекомунікаційні  послуги
протягом   строку   позовної  давності,  визначеного  законом,  та
надавати  інформацію  про  надані  телекомунікаційні   послуги   в
порядку, встановленому законом;

     8) не  допускати порушень правил добросовісної конкуренції на
ринку телекомунікацій;

     9) першочергово    надавати     телекомунікаційні     послуги
підрозділам Міністерства оборони України,  Служби безпеки України,
Міністерства внутрішніх справ України,  спеціально  уповноваженого
центрального   органу   виконавчої  влади  з  питань  надзвичайних
ситуацій  та   у   справах   захисту   населення   від   наслідків
Чорнобильської катастрофи,  спеціально уповноваженого центрального
органу виконавчої влади з питань охорони державного кордону;

     10) забезпечувати готовність своїх  телекомунікаційних  мереж
до   роботи  в  умовах  надзвичайних  ситуацій,  надзвичайного  та
воєнного  стану,  в  тому  числі   можливість   оповіщення   своїх
споживачів у цих умовах;

     11) надавати    щорічно   до   ЦОВЗ   інформацію   про   свої
телекомунікаційні мережі для відпрацювання мобілізаційних планів у
межах, визначених Кабінетом Міністрів України;

     12) вести   облікову   та   іншу,  визначену  законодавством,
документацію    щодо    своїх    телекомунікаційних    мереж    та
взаємоз'єднання з іншими телекомунікаційними мережами;

     13) своєчасно  надавати  ЦОВЗ  та  НКРЗ  звіти  та інформацію
відповідно до закону;

     14) оприлюднювати тарифи  на  телекомунікаційні  послуги,  що
встановлюються самим оператором, не пізніше ніж за сім календарних
днів до їх введення;

     15) забезпечувати використання наданого номерного  ресурсу  в
терміни, визначені НКРЗ;

     16) попереджувати  споживачів про можливе скорочення переліку
телекомунікаційних послуг чи відключення їх кінцевого обладнання у
випадках і порядку, передбачених правилами надання і отримання цих
послуг;

     17) вживати заходів для недопущення несанкціонованого доступу
до  телекомунікаційних  мереж  та інформації,  що передається цими
мережами;

     18) виконувати інші  обов'язки  відповідно  до  законодавства
України.

     2. Усі пункти частини першої цієї статті, крім пунктів 2, 10,
11, 12, 15, 17, поширюються також на провайдерів телекомунікацій.

     3. У разі якщо оператор, провайдер телекомунікацій встановлює
плату  за  телекомунікаційні послуги згідно з почасовими тарифами,
то при розрахунках із  споживачами  він  зобов'язаний  враховувати
лише повні тарифні одиниці часу.

     4. Оператори  телекомунікацій  зобов'язані  за  власні  кошти
встановлювати на своїх телекомунікаційних мережах технічні засоби,
необхідні      для      здійснення     уповноваженими     органами
оперативно-розшукових заходів,  і забезпечувати функціонування цих
технічних  засобів,  а  також  у  межах  своїх повноважень сприяти
проведенню   оперативно-розшукових    заходів    та    недопущенню
розголошення  організаційних  і  тактичних прийомів їх проведення.
Оператори   телекомунікацій   зобов'язані   забезпечувати   захист
зазначених технічних засобів від несанкціонованого доступу.

     5. Оператори,   провайдери  телекомунікацій  не  мають  права
відмовляти в подальшому наданні загальнодоступних послуг інвалідам
I та  II  груп  усіх  категорій,  поточна  заборгованість  яких за
отримані послуги не перевищує трьох мінімальних пенсій за віком.

     Стаття 40. Відповідальність операторів, провайдерів
                телекомунікацій

     1. Оператор, провайдер телекомунікацій несе перед споживачами
за ненадання або неналежне надання телекомунікаційних послуг  таку
майнову відповідальність:

     1) за   ненадання  оплачених  телекомунікаційних  послуг  або
надання їх в обсязі, меншому за оплачений, -

     у розмірі оплаченої вартості ненаданих  послуг  та  штрафу  в
розмірі 25 відсотків вартості послуг;

     2) за  затримку  передавання  телеграми,  що  призвело  до її
невручення або до несвоєчасного вручення, -

     штраф у розмірі 50 відсотків вартості  оплаченої  послуги,  а
також повернення споживачу отриманих за послугу грошей;

     3) за   безпідставне   відключення  кінцевого  обладнання, -

     у розмірі абонентної плати за весь період відключення;

     4) за безпідставні скорочення чи  зміну  переліку  послуг, -

     у розмірі абонентної плати за один місяць;

     5)  в інших випадках - у розмірах, передбачених договором про
надання телекомунікаційних послуг;

     6) у разі неусунення протягом однієї  доби  із  зафіксованого
моменту     подання     абонентом    заявки    щодо    пошкодження
телекомунікаційної мережі,  яке унеможливило доступ  споживача  до
послуги  або  знизило  до  неприпустимих  значень показники якості
телекомунікаційної  послуги,  абонентна  плата  за   весь   період
пошкодження  не  нараховується,  а оператор телекомунікацій у разі
неусунення пошкодження протягом п'яти діб із зафіксованого моменту
подання  абонентом  відповідної  заявки  сплачує споживачу штраф у
розмірі 25  відсотків  добової  абонентної  плати  за  кожну  добу
перевищення цього терміну, але не більше ніж за три місяці.

     2. Оператори,  провайдери  телекомунікацій не несуть майнової
відповідальності перед споживачами  телекомунікаційних  послуг  за
невиконання   чи   неналежне   виконання   зобов'язань  з  надання
телекомунікаційних  послуг   унаслідок   дії   непереборної   сили
(землетрус,   повінь,  ураган  тощо),  викрадання  чи  пошкодження
зловмисниками лінійних та станційних споруд,  що  використовуються
оператором  телекомунікацій,  або  з  вини  споживача  у випадках,
передбачених цим Законом.

     3. Питання  відшкодування  завданих   споживачеві   фактичних
збитків,   моральної   шкоди,  втраченої  вигоди  через  неналежне
виконання оператором,  провайдером телекомунікацій  обов'язків  за
договором  про  надання  телекомунікаційних  послуг  вирішуються в
судовому порядку.

     4. Оператори,   провайдери    телекомунікацій    не    несуть
відповідальності за зміст інформації, що передається їх мережами.

     Стаття 41. Персонал операторів, провайдерів телекомунікацій

     1. Персоналом  оператора,  провайдера  телекомунікацій  є всі
працівники, які перебувають з ним у трудових відносинах.

     2. Персонал  оператора,   провайдера   телекомунікацій   несе
відповідальність  за  порушення  вимог  законодавства України щодо
збереження  таємниці  телефонних  розмов,  телеграфної  чи   іншої
кореспонденції,   що   передаються   засобами  зв'язку  або  через
комп'ютер,  а  також  інформації   з   обмеженим   доступом   щодо
організації та функціонування телекомунікаційних мереж в інтересах
національної безпеки, оборони та охорони правопорядку.

     3. Персоналу    оператора,     провайдера     телекомунікацій
забороняється брати участь у страйках, якщо такі дії призводять до
припинення  функціонування  мереж   телекомунікацій   чи   надання
телекомунікаційних  послуг,  що створює перешкоди для забезпечення
національної безпеки, охорони здоров'я, прав і свобод людини.

     4. Операторами,  провайдерами   телекомунікацій   створюються
робочі  місця для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків
загальної  чисельності  працівників  без  урахування  зайнятих   у
важких, шкідливих умовах та роботах з підвищеною небезпекою.

     5. Керівники    підприємств    -    операторів,   провайдерів
телекомунікацій  та  їх  філій  можуть  прийматися  на  роботу  за
контрактом.

                           Глава VIII

          РЕГУЛЮВАННЯ ДОСТУПУ ДО РИНКУ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ

     Стаття 42. Здійснення діяльності у сфері телекомунікацій

     1. Суб'єкти   господарювання,   які    бажають    здійснювати
діяльність  у  сфері телекомунікацій,  зобов'язані не менше ніж за
місяць до її початку подати повідомлення  до  НКРЗ,  зразок  якого
затверджує  НКРЗ.  У  тижневий термін після отримання повідомлення
НКРЗ зобов'язана внести  суб'єкта  господарювання  до  реєстру  та
надіслати йому відповідне повідомлення.

     2. Окремі    види    діяльності   у   сфері   телекомунікацій
здійснюються суб'єктами господарювання на підставі ліцензій.

     3. Ліцензуванню  підлягають  такі  види  діяльності  у  сфері
телекомунікацій:

     1) надання  послуг  фіксованого  телефонного зв'язку з правом
технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж
і надання в користування каналів електрозв'язку:

     місцевого;

     міжміського;

     міжнародного;

     2) надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з
правом     технічного     обслуговування      та      експлуатації
телекомунікаційних   мереж   і   надання  в  користування  каналів
електрозв'язку;

     3) технічне  обслуговування  і  експлуатація  мереж  ефірного
теле-  та  радіомовлення,  проводового радіомовлення та телемереж,
надання в користування каналів електрозв'язку.

     Стаття 43. Основні принципи ліцензування у сфері
                телекомунікацій

     1. Основними  принципами ліцензування у сфері телекомунікацій
є:

     1) створення відкритих,  недискримінаційних і  прозорих  умов
доступу до ринку телекомунікацій та діяльності на ньому;

     2) сприяння  ефективному функціонуванню ринку телекомунікацій
на  основі  збалансування  інтересів  суспільства  і   операторів,
провайдерів телекомунікацій;

     3) забезпечення   рівності   прав,  законних  інтересів  усіх
суб'єктів господарювання;

     4) раціональне  використання  обмежених  ресурсів   у   сфері
телекомунікацій;

     5) сприяння   впровадженню   нових  видів  телекомунікаційних
послуг і застосуванню новітніх технологій;

     6) залучення інвестицій у розвиток телекомунікацій України.

     2. Ліцензування  не  може  використовуватися  для   обмеження
конкуренції у здійсненні діяльності у сфері телекомунікацій.

     Стаття 44. Ліцензійні умови

     1. Ліцензійні  умови є нормативно-правовим актом,  що містить
вичерпний перелік організаційних,  кваліфікаційних,  технологічних
та   інших  спеціальних  вимог,  обов'язкових  для  виконання  при
здійсненні  діяльності  у  сфері  телекомунікацій,   що   підлягає
ліцензуванню, встановлений з урахуванням вимог цього Закону.

     2. Ліцензійні  умови  та  порядок  контролю за їх додержанням
установлюються НКРЗ.

     3. НКРЗ може включати до ліцензій на здійснення діяльності  у
сфері телекомунікацій для окремих операторів, провайдерів особливі
умови.

     Стаття 45. Документи, що подаються для одержання ліцензії

     1. Суб'єкт  господарювання,  який   має   намір   здійснювати
діяльність  у  сфері телекомунікацій,  що ліцензується,  особисто,
через уповноважений ним орган чи особу або  рекомендованим  листом
звертається  до НКРЗ із заявою про видачу ліцензії за встановленим
нею зразком.

     2. До заяви про видачу ліцензії заявник додає:

     1) копію   свідоцтва   про   державну   реєстрацію   суб'єкта
підприємницької  діяльності  або  копію  довідки  про  внесення до
Єдиного державного реєстру  підприємств  та  організацій  України,
засвідчену нотаріально або органом, який видав оригінал документа;

     2) копії   установчих   документів   (для   юридичних  осіб),
засвідчені нотаріально або органом, який видав оригінал документа;

     3) засвідчені в установленому порядку  копії  документів,  що
підтверджують   право   власності   суб'єкта   господарювання  або
користування ним виробничими приміщеннями;

     4) плани утворення та використання телекомунікаційної  мережі
за підписом заявника суб'єкта господарської діяльності;

     5) документи,   що   підтверджують  фінансові  можливості  та
кадрове забезпечення здійснення заявленої діяльності.

     3. НКРЗ забороняється вимагати від  суб'єктів  господарювання
інші документи, не передбачені цим Законом.

     4. У  разі  наявності  в заявника філій,  інших відокремлених
підрозділів,  які  здійснюватимуть  господарську   діяльність   на
підставі  отриманої  ліцензії,  у заяві зазначаються їх перелік та
місцезнаходження.

     5. Заява про видачу ліцензії та документи,  що  додаються  до
неї,  приймаються  за  описом,  копія якого видається заявнику,  з
відміткою про дату прийняття документів та підписом відповідальної
особи НКРЗ.

     6. Усі  подані  заявником  документи  після  реєстрації заяви
формуються в окрему справу.

     7. Заява про видачу ліцензії залишається без розгляду, якщо:

     1) заява  подана  (підписана)  особою,  яка  не  має  на   це
повноважень;

     2) документи оформлені з порушенням вимог цієї статті.

     8. У  разі  залишення  заяви про видачу ліцензії без розгляду
заявник інформується в письмовій формі із зазначенням  відповідних
підстав протягом тижня від дати реєстрації заяви.

     9. У  разі  усунення причин,  що були підставою для винесення
рішення про залишення заяви без розгляду,  заявник  може  повторно
подати заяву про видачу ліцензії.

     10. НКРЗ  публікує інформацію щодо процедур видачі ліцензій у
своєму офіційному бюлетені.

     Стаття 46. Рішення про видачу або відмову у видачі ліцензії

     1. НКРЗ приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову в
її  видачі  у  строк,  що  не  перевищує  30 робочих днів від дати
реєстрації заяви про видачу ліцензії.

     2. Копія рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі
ліцензії   надсилається   (видається)  заявникові  протягом  трьох
робочих днів від дати його прийняття.

     3. У рішенні  про  відмову  у  видачі  ліцензії  зазначаються
підстави відмови.

     4. Одночасно   з  рішенням  про  видачу  ліцензії  заявникові
надсилається повідомлення про розмір  плати  за  видачу  ліцензії,
порядок її оплати та отримання.

     5. Підставами  для  прийняття  рішення  про  відмову у видачі
ліцензії є:

     1) недостовірність даних у документах, поданих заявником, для
отримання ліцензії;

     2) невідповідність заявника та поданих документів ліцензійним
умовам,  установленим для певного виду господарської діяльності  у
сфері телекомунікацій;

     3) неможливість  видачі  ліцензії внаслідок раніше прийнятого
рішення щодо обмеження їх чисельності та розподілу  на  конкурсних
засадах.

     6. У  разі  відмови  у видачі ліцензії суб'єкт господарювання
може подати до НКРЗ нову заяву про видачу ліцензії після  усунення
обставин, що стали підставою для відмови у її видачі.

     7. Рішення  НКРЗ  про  відмову  у  видачі  ліцензії може бути
оскаржено у судовому порядку.

     Стаття 47. Обмеження кількості ліцензій та проведення
                конкурсу на отримання ліцензії в таких випадках

     1. НКРЗ   може   прийняти  рішення  про  обмеження  кількості
ліцензій на види діяльності  у  сфері  надання  телекомунікаційних
послуг  у  разі необхідності забезпечення ефективного використання
телекомунікаційних мереж в інтересах  споживачів  та  використання
обмежених  ресурсів.  Це  рішення  повинно  бути  опубліковане  із
зазначенням підстав його прийняття.

     2. У разі прийняття рішення про обмеження кількості  ліцензій
ліцензії видаються  на  конкурсних  засадах.  Конкурс на одержання
ліцензій повинен проводитися на відкритих,  недискримінаційних  та
прозорих  засадах і передбачати однакові конкурсні умови та вимоги
для всіх учасників конкурсу.

     3. Видача ліцензій у разі проведення конкурсу здійснюється  в
термін, що не перевищує чотирьох місяців із дня його оголошення.

     4. Порядок   проведення   конкурсів   на  отримання  ліцензій
встановлюється НКРЗ з дотриманням таких умов:

     1) оголошення про проведення конкурсів на отримання  ліцензій
надається  не пізніше ніж за 60 календарних днів до дня проведення
конкурсу і підлягає обов'язковій публікації в офіційному  бюлетені
НКРЗ;

     2) для  участі  в  конкурсі  на  отримання  ліцензії суб'єкти
господарювання не пізніше ніж за 30 календарних днів до  дня  його
проведення  подають  до органу ліцензування повідомлення про намір
взяти участь у конкурсі,  а також документи,  передбачені порядком
проведення конкурсу;

     3) рішення  про  результати  конкурсу оформлюється протоколом
НКРЗ не пізніше ніж через п'ять робочих днів від  дати  проведення
конкурсу;

     4) рішення  про результати конкурсу публікується в офіційному
бюлетені НКРЗ.

     5. Повідомлення  про  прийняття   рішення   за   результатами
конкурсу  про  видачу  ліцензії  або про відмову у видачі ліцензії
надсилається (видається) заявнику в письмовій формі протягом трьох
робочих днів від дати його оформлення.

     6. Рішення  про  результати  конкурсу  може  бути оскаржено в
судовому порядку.

     7. У  разі  анулювання  ліцензії,  виданої  за   результатами
конкурсу,  НКРЗ  не пізніше ніж через десять робочих днів від дати
прийняття рішення про її анулювання зобов'язана оголосити  конкурс
на отримання ліцензії, яка була анульована.

     Стаття 48. Видача ліцензії та її копій

     1. НКРЗ  повинна  оформити  ліцензію  не  пізніше  ніж за три
робочі дні від дня надходження документа,  що підтверджує внесення
плати за видачу ліцензії.

     2. НКРЗ  робить  відмітку  про дату прийняття документів,  що
підтверджують внесення заявником  плати  за  видачу  ліцензії,  на
копії  опису,  який  було  видано  заявнику  при прийомі заяви про
видачу ліцензії.

     3. Якщо  заявник  протягом  30  календарних  днів   від   дня
направлення  йому  повідомлення  про прийняття рішення щодо видачі
ліцензії не надав документа,  що підтверджує внесення плати за  її
видачу,   або  не  звернувся  до  НКРЗ  для  отримання  оформленої
ліцензії,  НКРЗ скасовує рішення про видачу ліцензії  або  приймає
рішення про визнання такої ліцензії недійсною.

     4. Ліцензії видаються на бланках,  зразки яких затверджуються
НКРЗ, і є захищеними документами суворої звітності.

     5. Строк дії ліцензії встановлює НКРЗ у ліцензії, але не може
бути меншим ніж п'ять років.

     6. У  ліцензії  зазначається територія,  на якій здійснюється
діяльність у сфері телекомунікацій на підставі цієї ліцензії.

     7. Ліцензія підписується керівником НКРЗ або його заступником
та засвідчується печаткою цього органу.

     8. Для   кожної   філії,   іншого  відокремленого  підрозділу
суб'єкта господарювання,  що здійснюватимуть  діяльність  у  сфері
телекомунікацій на підставі отриманої цим суб'єктом ліцензії, НКРЗ
видає йому засвідчені копії ліцензії,  які реєструються в  журналі
обліку  заяв  та виданих ліцензій.  Копія ліцензії видається також
провайдеру     телекомунікацій,     який     надає      відповідні
телекомунікаційні  послуги  на підставі договору з таким суб'єктом
господарювання.  Засвідчена НКРЗ копія ліцензії є  документом,  що
підтверджує  право  філії,  іншого  відокремленого  підрозділу  на
здійснення діяльності у сфері телекомунікацій  на  підставі  даної
ліцензії.

     9. У  разі  створення  суб'єктом  господарювання нової філії,
іншого відокремленого підрозділу,  а також  укладення  договору  з
провайдером  телекомунікацій,  які  здійснюватимуть  діяльність  у
сфері  телекомунікацій  за  отриманими  суб'єктом   господарювання
ліцензіями, цей суб'єкт повинен подати до НКРЗ заяву встановленого
зразка про видачу копій відповідних ліцензій,  а також  документи,
які  підтверджують  створення  нової філії,  іншого відокремленого
підрозділу.

     10. У  разі  ліквідації  провайдера  телекомунікацій,  філії,
іншого   відокремленого  підрозділу  суб'єкта  господарювання,  що
здійснювали   господарську   діяльність   згідно   з   ліцензіями,
отриманими  суб'єктом  господарювання,  або в разі припинення ними
діяльності  у  сфері  телекомунікацій  цей  суб'єкт   зобов'язаний
протягом  семи  робочих  днів  з  дати  ліквідації  або припинення
провайдером   телекомунікацій,   філією,    іншим    відокремленим
підрозділом діяльності у сфері телекомунікацій письмово повідомити
НКРЗ та повернути відповідну копію ліцензії.  НКРЗ повинна  внести
відповідні  зміни  до  ліцензійного  реєстру не пізніше наступного
робочого дня від дати надходження такого повідомлення.

     11. Інформація  про  видачу  ліцензії  та   особливі   умови,
зазначені в ліцензії, публікуються в офіційному бюлетені НКРЗ.

     12. Суб'єкт господарювання не може передавати ліцензію або її
копію іншій юридичній або фізичній особі для здійснення діяльності
у сфері телекомунікацій.

     Стаття 49. Продовження строку дії ліцензії

     1. У  разі  якщо суб'єкт господарювання має намір здійснювати
зазначений у ліцензії вид діяльності у сфері телекомунікацій після
закінчення  строку  її  дії,  він повинен не пізніше ніж за чотири
місяці до закінчення строку дії ліцензії  звернутися  до  НКРЗ  із
заявою на продовження строку її дії. Зразок заяви встановлює НКРЗ.

     2. НКРЗ  не  має  права  відмовити  в  продовженні строку дії
ліцензії, якщо оператором, провайдером телекомунікацій виконуються
всі ліцензійні умови та особливі умови,  зазначені в ліцензії, або
ці умови не виконані  з  поважних  причин,  які  не  залежали  від
оператора, провайдера телекомунікацій.

     3. Рішення  про  продовження  строку  дії  ліцензії  або  про
відмову в продовженні строку її дії із зазначенням підстав відмови
повинно  бути  направлено заявнику не пізніше ніж через 15 робочих
днів від моменту реєстрації заяви.

     4. Рішення  НКРЗ  про   продовження   строку   дії   ліцензії
оформляється на бланку ліцензії.

     5. При продовженні строку дії ліцензії НКРЗ може внести зміни
до особливих умов зазначеної ліцензії.

     6. Продовження строку дії  ліцензії,  яка  була  отримана  за
конкурсом, здійснюється без проведення конкурсу.

     7. Якщо оператор,  провайдер телекомунікацій оскаржує рішення
НКРЗ про відмову в продовженні  строку  дії  ліцензії  в  судовому
порядку  до  закінчення  строку  дії  ліцензії,  дія цього рішення
призупиняється до завершення судового розгляду.

     Стаття 50. Переоформлення ліцензії

     1. Підставами для переоформлення ліцензії є:

     1) зміна найменування юридичної особи або прізвища, імені, по
батькові фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності;

     2) зміна   місцезнаходження   юридичної   особи   або   місця
проживання фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності;

     3) реорганізація юридичної особи  -  суб'єкта  господарювання
шляхом зміни організаційно-правової форми,  перетворення,  злиття,
приєднання.  У  цьому  випадку   ліцензії,   отримані   оператором
телекомунікацій, переоформляються на його правонаступника.

     2. У  разі  виникнення  підстав  для  переоформлення ліцензії
суб'єкт  господарювання  зобов'язаний  протягом  30  робочих  днів
подати   до   НКРЗ  заяву  про  переоформлення  ліцензії  разом  з
ліцензією, що підлягає переоформленню, та відповідними документами
або   їх   нотаріально  засвідченими  копіями,  які  підтверджують
зазначені зміни.

     3. НКРЗ протягом десяти робочих днів з дати реєстрації  заяви
про переоформлення ліцензії зобов'язана при наданні документів, що
підтверджують  оплату  переоформлення,  видати  переоформлену   на
новому бланку ліцензію з урахуванням змін,  зазначених у заяві про
переоформлення ліцензії, або відмовити в переоформленні ліцензії у
разі відсутності підстав для переоформлення чи недостовірних даних
у поданих документах.

     4. Одночасно з переоформленою на новому бланку ліцензією НКРЗ
видає  суб'єкту господарювання засвідчені копії такої ліцензії для
філій, інших відокремлених підрозділів, що здійснюють діяльність у
сфері телекомунікацій.

     5. У  разі  переоформлення  ліцензії НКРЗ приймає рішення про
визнання  недійсною  ліцензії,  що  переоформлялася,  з  внесенням
відповідних  змін  до  ліцензійного  реєстру не пізніше наступного
робочого дня.

     6. Строк дії переоформленої  ліцензії  не  може  перевищувати
строку дії, зазначеного в ліцензії, що переоформлялася.

     7. Суб'єкт  господарювання,  який  подав  до  НКРЗ  заяву про
переоформлення ліцензії та відповідні документи,  може здійснювати
свою  діяльність на підставі довідки НКРЗ про прийняття цієї заяви
до моменту видачі переоформленої на  новому  бланку  ліцензії  або
прийняття рішення про відмову в переоформленні ліцензії.

     8. Непереоформлена в установлений строк ліцензія є недійсною.

     Стаття 51. Зміна даних, зазначених у документах, що
                додавалися до заяви про видачу ліцензії

     1. Суб'єкт господарювання зобов'язаний  письмово  повідомляти
НКРЗ про всі зміни даних,  зазначених у документах,  що додавалися
до заяви про видачу  ліцензії,  протягом  30  робочих  днів  після
виникнення  таких  змін  разом  з  документами або їх засвідченими
копіями, які підтверджують зазначені зміни.

     Стаття 52. Видача дубліката ліцензії

     1. Підставами для видачі дубліката ліцензії є:

     1) втрата ліцензії;

     2) пошкодження бланка ліцензії.

     2. У разі втрати ліцензії суб'єкт господарювання зобов'язаний
звернутися  до НКРЗ із заявою про видачу її дубліката.  Якщо бланк
ліцензії не придатний для користування внаслідок його пошкодження,
разом із заявою до НКРЗ подається пошкоджений бланк ліцензії.

     3. Строк  дії  дубліката ліцензії не може перевищувати строку
дії, який зазначався у втраченій або пошкодженій ліцензії.

     4. НКРЗ  зобов'язана  протягом  п'яти  робочих  днів  з  дати
одержання  заяви  при наданні документів,  що підтверджують оплату
видачі  дубліката,  видати  заявникові  дублікат   втраченої   або
пошкодженої ліцензії.

     5. У  разі видачі дубліката ліцензії НКРЗ приймає рішення про
визнання недійсною ліцензії,  що була втрачена або  пошкоджена,  з
внесенням  відповідних  змін  до  ліцензійного  реєстру не пізніше
наступного робочого дня.

     6. Суб'єкт господарювання,  який подав  заяву  та  відповідні
документи  для  видачі  дубліката ліцензії,  може здійснювати свою
діяльність до отримання дубліката ліцензії на підставі відповідної
довідки НКРЗ.

     Стаття 53. Плата за видачу, переоформлення, видачу
                дубліката, копії ліцензії, продовження терміну
                її дії

     1. За видачу ліцензій,  їх переоформлення, видачу дублікатів,
копій і продовження терміну їх дії справляється плата,  розмір  та
порядок  зарахування якої до Державного бюджету України встановлює
Кабінет Міністрів України.

     2. Плата   за   продовження   терміну   дії   ліцензій,    їх
переоформлення,  видачу дублікатів і копій не повинна перевищувати
адміністративні  витрати,  пов'язані  із  здійсненням   зазначених
процедур.

     3. Десять   відсотків  коштів,  що  надходять  до  Державного
бюджету України як плата  за  видачу  ліцензій,  зараховуються  до
спеціального  фонду  Державного бюджету України і використовуються
НКРЗ на відшкодування витрат,  пов'язаних з веденням  ліцензійного
реєстру у сфері телекомунікацій та виготовленням бланків ліцензій.
( Частина третя статті 53 набирає чинності з 01.01.2005 року )

     Стаття 54. Контроль за додержанням ліцензійних умов

     1. Контроль    за   додержанням   операторами,   провайдерами
телекомунікацій ліцензійних умов та особливих умов,  визначених  у
ліцензії,   здійснюється   НКРЗ   шляхом   проведення  планових  і
позапланових перевірок.

     2. Планові перевірки проводяться не частіше  одного  разу  на
рік.

     3. Позапланові   перевірки   здійснюються  лише  на  підставі
надходження до НКРЗ у письмовій  формі  заяви  (повідомлення)  про
порушення  операторами,  провайдерами  телекомунікацій ліцензійних
умов або з метою перевірки  виконання  розпоряджень  про  усунення
порушень ліцензійних умов.

     4. За   результатами   перевірки   складається   акт  у  двох
примірниках.  Один примірник акта  видається  керівнику  суб'єкта,
який перевірявся, другий - зберігається в НКРЗ.

     5. За  наявності порушень ліцензійних умов НКРЗ не пізніше 20
робочих днів від дати складення акта перевірки видає розпорядження
про усунення порушень або приймає рішення про анулювання ліцензії.

     6. Оператор,    провайдер   телекомунікацій,   який   одержав
розпорядження  про  усунення  ним   порушень   ліцензійних   умов,
зобов'язаний  у  встановлений  у  розпорядженні  строк подати НКРЗ
інформацію про усунення порушень.

     Стаття 55. Анулювання ліцензії

     1. Підставами для анулювання ліцензії є:

     1) заява суб'єкта господарювання про анулювання ліцензії;

     2) акт про виявлення недостовірних відомостей  у  документах,
поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії;

     3) акт  про встановлення факту передачі ліцензії або її копії
іншій юридичній або фізичній особі  для  здійснення  господарської
діяльності;

     4) акт     про     невиконання     оператором,    провайдером
телекомунікацій розпорядження про  усунення  порушень  ліцензійних
умов;

     5) акт    про    повторну   відмову   оператора,   провайдера
телекомунікацій  у  допуску  представників  НКРЗ  для   проведення
перевірки,  а  також  про  чинення  інших  перешкод,  які не дають
здійснювати перевірку в повному обсязі;

     6) акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов;

     7) рішення про  скасування  державної  реєстрації  оператора,
провайдера телекомунікацій;

     8) нотаріально засвідчена копія свідоцтва про смерть фізичної
особи - суб'єкта підприємницької діяльності.

     2. Розгляд питань про анулювання ліцензії  на  підставі  акта
про  виявлення  недостовірних  відомостей  у  документах,  поданих
суб'єктом  господарювання  для  одержання   ліцензії,   акта   про
встановлення  факту передачі ліцензії іншій юридичній або фізичній
особі  для   здійснення   господарської   діяльності,   акта   про
невиконання  розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов,
акта про повторну відмову оператора,  провайдера телекомунікацій у
допуску  представників НКРЗ для проведення перевірки,  а також про
вчинення інших перешкод,  які не  дають  здійснювати  перевірку  в
повному обсязі, здійснюється з обов'язковим попереднім запрошенням
оператора, провайдера телекомунікацій або його представників.

     3. НКРЗ має прийняти рішення про анулювання ліцензії протягом
20  робочих  днів  з  дати  встановлення  підстав  для  анулювання
ліцензії.  Дане рішення вручається або надсилається рекомендованим
листом оператору телекомунікацій із зазначенням підстав анулювання
не пізніше трьох робочих днів з дати його прийняття.  Рішення  про
анулювання ліцензії може бути оскаржено в судовому порядку.

     4. У  разі  прийняття  рішення про анулювання ліцензії,  крім
випадків,  передбачених пунктами 7 і 8 частини першої цієї статті,
рішення  про  анулювання  ліцензії  підлягає  виконанню  через три
місяці після набрання ним чинності.

     5. Рішення про анулювання  ліцензії  набирає  чинності  через
десять  днів  із  дня  його  прийняття.  Якщо оператор,  провайдер
телекомунікацій  протягом  цього  часу  оскаржує  дане  рішення  в
судовому  порядку,  дія цього рішення призупиняється до завершення
судового розгляду.

     6. Запис про дату та номер рішення  про  анулювання  ліцензії
вноситься  до  ліцензійного реєстру не пізніше наступного робочого
дня після набрання ним чинності.

     7. Рішення про  анулювання  чи  визнання  недійсною  ліцензії
публікується   НКРЗ  у  десятиденний  термін  після  набрання  ним
чинності.

     Стаття 56. Адміністрування адресного простору українського
                сегмента мережі Інтернет

     1. Адміністрування  адресного  простору українського сегмента
мережі Інтернет включає комплекс організаційно-технічних  заходів,
необхідних   для  забезпечення  функціонування  технічних  засобів
підтримки  адресування,  у  тому  числі  серверів  доменних   назв
українського   сегмента   мережі  Інтернет,  реєстру  домену.UA  в
координації  з   міжнародною   системою   адміністрування   мережі
Інтернет,    спрямованих    на   систематизацію   та   оптимізацію
використання,  обліку та адміністрування доменів другого рівня,  а
також  створення  умов  для використання простору доменних імен на
принципах рівного доступу, захисту прав споживачів послуг Інтернет
та вільної конкуренції.

     2. Адміністрування  адресного  простору українського сегмента
мережі Інтернет здійснюється уповноваженою організацією для:

     1) створення   реєстру   доменних   назв   і   адрес   мережі
українського сегмента мережі Інтернет;

     2) створення реєстру доменних назв у домені.UA;

     3) створення  та підтримки автоматизованої системи реєстрації
та обліку доменних  назв  і  адрес  українського  сегмента  мережі
Інтернет;

     4) забезпечення   унікальності,   формування   та   підтримки
простору доменних назв другого рівня в домені.UA;

     5) створення  умов  для   використання   адресного   простору
українського   сегмента   мережі  Інтернет  на  принципах  рівного
доступу, оптимального використання, захисту прав споживачів послуг
Інтернет та вільної конкуренції;

     6) представництва   та   захисту  у  відповідних  міжнародних
організаціях інтересів  споживачів  українського  сегмента  мережі
Інтернет.

     3. Адміністрування   адресного  простору  мережі  Інтернет  у
домені.UA здійснюється недержавною організацією,  яка  утворюється
самоврядними   організаціями  операторів/провайдерів  Інтернет  та
зареєстрована відповідно до міжнародних вимог.

     4. Утворення адресного простору,  розподіл і  надання  адрес,
маршрутизація  інформації  між адресами здійснюються відповідно до
міжнародних вимог.

                             Глава IX

             ВЗАЄМОЗ'ЄДНАННЯ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ МЕРЕЖ

     Стаття 57. Принципи взаємоз'єднання телекомунікаційних
                мереж

     1. При  взаємоз'єднанні телекомунікаційних мереж повинні бути
дотримані такі принципи:

     1) технічні,    організаційні     та     економічні     умови
взаємоз'єднання      телекомунікаційних      мереж      операторів
телекомунікацій, а також розрахункові такси за доступ до цих мереж
повинні  бути  предметом договору між операторами телекомунікацій,
що взаємопідключаються;

     2) економічні умови взаємоз'єднання телекомунікаційних  мереж
операторів  телекомунікацій  та  розрахункові  такси  за доступ до
телекомунікаційних мереж операторів  телекомунікацій  визначаються
на  основі собівартості та з урахуванням прибутковості тих послуг,
що надаються операторами телекомунікацій;

     3) технічні,    організаційні     та     комерційні     умови
взаємопідключення   з  операторами  телекомунікацій,  що  займають
монопольне  (домінуюче)  становище   на   ринку   телекомунікацій,
регулюються НКРЗ;

     4) розрахункові  такси  за доступ до телекомунікаційних мереж
операторів телекомунікацій,  що  займають  монопольне  (домінуюче)
становище на ринку телекомунікацій, установлюються НКРЗ;

     5) НКРЗ,   за   зверненням   будь-якої   із  сторін,  повинна
втручатись у відносини операторів  телекомунікацій  при  укладанні
договорів про взаємоз'єднання їх телекомунікаційних мереж. З метою
забезпечення   ефективної   конкуренції    та    умов,    які    є
недискримінаційними,  чесними  та  прийнятними  для  обох сторін і
корисними для споживачів,  НКРЗ протягом місяця  з  дня  звернення
приймає відповідне рішення;

     6) рішення НКРЗ стосовно питань, що виникають між операторами
телекомунікацій при  укладенні  договору  про  взаємоз'єднання  їх
телекомунікаційних мереж, є обов'язковим для виконання операторами
телекомунікацій і може бути скасовано лише за рішенням суду.

     Стаття 58. Обов'язки операторів при взаємоз'єднанні
                телекомунікаційних мереж

     1. Оператори телекомунікацій зобов'язані:

     1) дотримуватися    технічних    вимог,    установлених   для
телекомунікаційних мереж;

     2) надавати іншим  операторам  телекомунікацій,  які  бажають
укласти  договори про взаємоз'єднання,  інформацію,  необхідну для
підготовки  таких   договорів,   а   також   запропонувати   умови
взаємоз'єднання,  не гірші тих,  що запропоновані іншим операторам
телекомунікацій;

     3) забезпечувати взаємоз'єднання телекомунікаційних  мереж  у
всіх   технічно   можливих   місцях  із  пропускною  спроможністю,
необхідною для якісного  надання  телекомунікаційних  послуг.  При
цьому  операторам  забороняється  при  проведенні  взаємоз'єднання
вимагати  один  від  одного  виконання  будь-яких  робіт,  послуг,
зазнання     витрат,    спрямованих    на    дообладнання    своїх
телекомунікаційних мереж;

     4) надавати   на   вимогу   НКРЗ   інформацію    про    умови
взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж;

     5) своєчасно   та   в  повному  обсязі  проводити  розрахунки
відповідно  до  умов  договору   між   операторами,   провайдерами
телекомунікацій;

     6) не     створювати     перешкоди     для    взаємоз'єднання
телекомунікаційних мереж;

     7) вживати заходів для забезпечення сталої та якісної  роботи
взаємоз'єднаних    телекомунікаційних    мереж    протягом   доби,
повідомляти один одного про пошкодження мережі телекомунікацій або
виникнення  інших  обставин,  що  призвели або можуть призвести до
зниження    до    неприпустимих    значень    показників    якості
телекомунікаційних послуг;

     8)  обмінюватися  даними обліку телекомунікаційних  послуг,
які були надані через точки взаємоз'єднання їх мереж;

     9) додержуватися  встановленого  нормативно-правовими  актами
порядку маршрутизації трафіка.

     Стаття 59. Каталог пропозицій щодо взаємоз'єднання
                телекомунікаційних мереж

     1. НКРЗ затверджує і не менше одного разу на рік  публікує  в
офіційному  бюлетені каталог пропозицій операторів телекомунікацій
щодо  взаємоз'єднання  з  їхніми   телекомунікаційними   мережами.
Пропозиції,  що  публікуються,  повинні  включати перелік існуючих
точок  взаємоз'єднання  телекомунікаційних  мереж,  організаційні,
економічні та технічні умови взаємоз'єднання.

     2. Подання  пропозицій  для операторів телекомунікацій,  крім
операторів,  які займають монопольне (домінуюче) становище,  не  є
обов'язковим.

     3. Порядок   подання,   розгляду  і  затвердження  пропозицій
операторів телекомунікацій щодо взаємоз'єднання телекомунікаційних
мереж встановлює НКРЗ.

     Стаття 60. Особливості укладення, зміни та розірвання
                договору про взаємоз'єднання телекомунікаційних
                мереж

     1. Укладення  договору про взаємоз'єднання телекомунікаційних
мереж  здійснюється  операторами,   провайдерами   телекомунікацій
відповідно  до обов'язкових вимог до договору про взаємоз'єднання,
які встановлює НКРЗ.

     2. Оператор телекомунікацій,  який має намір  щодо  укладення
договору  про  взаємоз'єднання або щодо зміни чи розірвання такого
договору,   зобов'язаний   письмово   подати    свої    пропозиції
відповідному оператору.

     3. Оператор телекомунікацій, який отримав письмову пропозицію
від іншого  оператора,  повинен  відповісти  на  неї  протягом  20
календарних днів із дня її одержання.

     4. Оператор телекомунікацій, який отримав письмову пропозицію
щодо   підключення,   має   право   обґрунтовано    відмовити    у
взаємоз'єднанні з телекомунікаційною мережею іншого оператора.

     5. Оператор телекомунікацій, що займає монопольне (домінуюче)
становище,  не   має   права   відмовити   у   взаємоз'єднанні   з
телекомунікаційною   мережею   іншого   оператора  в  точках,  які
зазначені в каталозі пропозицій  операторів  телекомунікацій  щодо
взаємоз'єднання   з   їхніми  телекомунікаційними  мережами,  крім
випадків,  коли  телекомунікаційна  мережа,  що  приєднається,  не
відповідає цьому Закону.

     6. Сторони  договору  про  взаємоз'єднання телекомунікаційних
мереж,  які укладають договори,  змінюють їх умови або  припиняють
дію,  повинні  повідомити про це НКРЗ протягом 30 календарних днів
від дня підписання відповідних документів.

     7. НКРЗ щоквартально публікує у  своєму  офіційному  бюлетені
перелік договорів,  укладених між операторами телекомунікацій щодо
взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж.

     Стаття 61. Досудове врегулювання спорів про взаємоз'єднання
                телекомунікаційних мереж

     1. Якщо  оператори  телекомунікацій  не  досягли  згоди  щодо
укладення,   зміни   чи   розірвання    договору,    що    регулює
взаємоз'єднання   телекомунікаційних   мереж,   а   також  у  разі
неодержання відповіді в установлений  строк,  зацікавлена  сторона
має право передати спір на вирішення до НКРЗ.

     2. Для  вирішення  спору  оператор,  який  вважає  свої права
порушеними,  надсилає до НКРЗ звернення, до якого додається проект
договору  про  взаємоз'єднання  мереж телекомунікацій,  пропозиції
стосовно  умов  взаємоз'єднання,  з  яких   сторони   не   досягли
домовленості,   а   також   завірені   копії  всіх  документів  та
матеріалів, необхідних для розгляду спору.

     3. НКРЗ за участю представників зацікавлених сторін, фахівців
у  сфері  телекомунікацій та експертів розглядає надані матеріали,
заслуховує сторони та приймає відповідне рішення.  Рішення НКРЗ  є
обов'язковим     для    виконання    учасниками    взаємоз'єднання
телекомунікаційних мереж.

     4. Порядок   розгляду   звернень,   дослідження   матеріалів,
винесення рішення щодо спору між сторонами встановлює НКРЗ.

     5. У разі прийняття НКРЗ рішення,  яке не задовольняє одну із
сторін, зацікавлена сторона має право звернутися до суду.

                             Глава X

                    ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ ПОСЛУГИ

     Стаття 62. Загальнодоступні телекомунікаційні послуги

     1. До загальнодоступних  телекомунікаційних  послуг  належать
послуги    фіксованого    телефонного   (місцевого,   міжміського,
міжнародного) зв'язку,  за винятком таких послуг,  що надаються  з
використанням   безпроводового   доступу,   в   тому  числі  служб
екстреного виклику, послуги довідкових служб, зв'язку за допомогою
таксофонів  та переговорних пунктів,  факсимільного і телеграфного
зв'язку.

     Стаття 63. Порядок надання та отримання телекомунікаційних
                послуг

     1. Телекомунікаційні    послуги   надаються   відповідно   до
законодавства.

     2. Умови надання телекомунікаційних послуг:

     1) укладення    договору    між    оператором,    провайдером
телекомунікацій  і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно
до основних  вимог  до  договору  про  надання  телекомунікаційних
послуг, установлених НКРЗ;

     2) оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

     3. Телекомунікаційні    послуги    споживачам,    які   мають
установлені законодавством України пільги з їх  оплати,  надаються
операторами,    провайдерами    телекомунікацій    відповідно   до
законодавства України.

     Стаття 64. Особливості розвитку, надання та фінансування
                загальнодоступних телекомунікаційних послуг

     1. Основною   метою  розвитку  та  надання  загальнодоступних
телекомунікаційних  послуг  є  надання  громадянам   України,   за
регульованими  державою  тарифами,  можливості задовольняти власні
потреби в телекомунікаційних  послугах,  визначених  цим  Законом,
повноцінно   брати   участь   у   політичному,   економічному   та
громадському житті суспільства.

     2. Розвиток загальнодоступних послуг здійснюється  відповідно
до  Концепції розвитку телекомунікацій України.  Концепція повинна
передбачати передусім порядок та строки  забезпечення  доступу  до
загальнодоступних   послуг   для  споживачів  сільських,  гірських
районів,  а  також  для  таких  вразливих  груп   споживачів,   як
малозабезпечені  сім'ї,  пенсіонери  та інваліди,  а також кінцеві
терміни досягнення можливості загального доступу всього  населення
України    до   загальнодоступних   послуг,   обсяги   будівництва
телекомунікаційних  мереж  та  необхідні   капіталовкладення   для
досягнення даної цілі.

     3. У     місцях     з    недостатнім    рівнем    насиченості
телекомунікаційних  мереж   загального   користування   технічними
засобами  заяви  на  надання  загальнодоступних телекомунікаційних
послуг задовольняються в такій послідовності:

     1) органи державної влади та органи місцевого самоврядування,
Служба безпеки України та військові установи України;

     2) медичні заклади,  пожежні частини, організації, що надають
інформацію про  виникнення  стихійних  явищ  (землетруси,  повені,
урагани  тощо),  державні  дошкільні виховні та навчальні заклади,
державні заклади науки і культури;

     3) дипломатичні  представництва   та   консульські   установи
іноземних держав;

     4) громадяни,  які  відповідно до законодавства України мають
право на отримання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах;

     5) підприємства, установи та організації, громадяни.

     4. Фізичні  та  юридичні  особи,  що  інвестують  будівництво
мережі  телекомунікацій,  до якої підключається кінцеве обладнання
цих осіб,  у  розмірі  не  менше  вартості  відповідної  кількості
абонентських номерів,  мають право на позачергове отримання послуг
оператора цієї мережі без додержання зазначеного вище порядку.

     5. У разі  недостатнього  задоволення  попиту  споживачів  на
загальнодоступні  телекомунікаційні  послуги  в  окремих  регіонах
України  НКРЗ  має  право  прийняти  рішення  щодо  покладання  на
операторів  телекомунікацій,  які  займають монопольне (домінуюче)
становище на ринку телекомунікацій і діяльність  яких  поширюється
на  всю  територію  України,  а  також  на  операторів фіксованого
проводового зв'язку,  які здійснюють або мають  намір  здійснювати
діяльність  у  цих  регіонах,  обов'язків щодо розвитку та надання
загальнодоступних   телекомунікаційних   послуг   споживачам    із
застосуванням   механізму   компенсації   збитків,   установленого
Кабінетом Міністрів України.
( Частина п'ята статті 64 набирає чинності з 01.01.2005 року )


     Стаття 65. Надання телекомунікаційних послуг в умовах
                надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного
                стану

     1. Оператори,    провайдери    телекомунікацій    в    умовах
надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану зобов'язані
забезпечувати якісний зв'язок та оповіщення населення  в  порядку,
визначеному Кабінетом Міністрів України.

     2. Оператори,  провайдери телекомунікацій повинні забезпечити
готовність  до  виконання  своїх  функцій  в  умовах  надзвичайних
ситуацій,  надзвичайного та воєнного стану.  Під час надзвичайного
стану всі засоби та телекомунікаційні  мережі  зв'язку,  незалежно
від форми власності,  використовуються для забезпечення проведення
мобілізації та задоволення потреб національної  безпеки,  оборони,
охорони  правопорядку.  Оператори  телекомунікацій взаємодіють при
цьому  з  Національним  центром  оперативно-технічного  управління
мережами зв'язку в питаннях, віднесених до його компетенції.

     3. В   умовах   надзвичайних  ситуацій,  надзвичайного  стану
оператори  телекомунікацій  з  метою  оповіщення  та  забезпечення
телекомунікаційними   послугами   учасників  ліквідації  наслідків
надзвичайних ситуацій, відбудовних робіт та здійснення відповідних
заходів  Радою  міністрів  Автономної Республіки Крим,  обласними,
Київською та Севастопольською міськими державними  адміністраціями
та органами місцевого самоврядування за погодженням із ЦОВЗ можуть
установлювати тимчасові  обмеження  в  наданні  телекомунікаційних
послуг споживачам до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та
скасування режиму надзвичайного стану.

     4. Рада  міністрів  Автономної  Республіки   Крим,   обласні,
Київська  та  Севастопольська  міські  державні  адміністрації  та
органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень  надають
операторам, провайдерам телекомунікацій та їх місцевим підрозділам
допомогу в ліквідації надзвичайних ситуацій,  що виникли внаслідок
стихійного лиха, і в усуненні їх наслідків, у придбанні необхідних
матеріальних ресурсів,  а також сприяють у наданні для  цих  цілей
робочої сили, транспортних та інших технічних засобів.

                             Глава XI

                РЕГУЛЮВАННЯ ТАРИФІВ І РОЗРАХУНКІВ

     Стаття 66. Регулювання тарифів

     1. Тарифи   на   телекомунікаційні   послуги   встановлюються
операторами,  провайдерами телекомунікацій самостійно, за винятком
випадків, передбачених у частині другій цієї статті.

     2. Державному  регулюванню  шляхом встановлення граничних або
фіксованих тарифів підлягають:

     1) тарифи на загальнодоступні послуги;

     2) тарифи на надання в  користування  каналів  електрозв'язку
операторів телекомунікацій,  які  займають  монопольне (домінуюче)
становище на ринку цих послуг.

     Стаття 67. Принципи регулювання тарифів

     1. Тарифне  регулювання  на  ринку  телекомунікацій   України
базується на таких принципах:

     1) базування розрахунків тарифів на собівартості цих послуг з
урахуванням отримання прибутку;

     2) залежність    рівня    тарифів    від     рівня     якості
телекомунікаційних послуг;

     3) недопущення  встановлення демпінгових або дискримінаційних
цін з боку окремих операторів, провайдерів телекомунікацій;

     4) необхідність  уникнення  перехресного  субсидування  одних
телекомунікаційних послуг за рахунок інших;

     5) стягнення  почасової  плати  за  фактичний  час  отримання
споживачем телекомунікаційних послуг.

     Стаття 68. Порядок розрахунків за телекомунікаційні послуги

     1. Розрахунки за телекомунікаційні  послуги  здійснюються  на
умовах   договору   про   надання  телекомунікаційних  послуг  між
оператором,  провайдером телекомунікацій  та  споживачем  або  без
договору  за  готівкову  оплату чи за допомогою карток тощо у разі
одержання споживачем замовленої за передоплатою послуги.

                            Глава XII

                         НОМЕРНИЙ РЕСУРС

     Стаття 69. Засади формування та розподілу номерного ресурсу
                України

     1. Номерний ресурс є технічно обмеженим ресурсом.

     2. Розробку  та  реалізацію  технічної  політики у формуванні
номерного ресурсу здійснює ЦОВЗ.

     3. Розподіл,  присвоєння,  облік номерного ресурсу, видачу та
скасування дозволів, нагляд за його використанням здійснює НКРЗ.

     4. Основними   засадами  формування  та  розподілу  номерного
ресурсу є:

     1) відкритість,   недискримінаційність   та    об'єктивність,
рівність  прав  на доступ до номерного ресурсу для усіх операторів
телекомунікацій;

     2) користування номерним ресурсом на  дозвільній  та  платній
основі;

     3) створення резервної ємності номерів;

     4) забезпечення раціонального використання номерного ресурсу;

     5) приведення   Національного   плану   нумерації  України  у
відповідність із міжнародними вимогами.

     5. В інтересах розширення і забезпечення  достатньої  ємності
номерного   ресурсу   та   приведення   його  у  відповідність  із
міжнародними вимогами ЦОВЗ приймає  рішення  про  зміну  структури
номерного ресурсу та простору нумерації.

     6. Рішення  ЦОВЗ  про  зміну  структури  номерного ресурсу та
простору  нумерації  доводиться  до  НКРЗ  та  публікується  в  її
офіційному бюлетені.

     7. НКРЗ   зобов'язана   повідомити   операторів,  провайдерів
телекомунікацій  про  зміни  структури   та   простору   нумерації
присвоєного  номерного  ресурсу  не  менше ніж за шість місяців до
введення в дію зазначених змін.

     Стаття 70. Розподіл, використання номерного ресурсу

     1. Номерний ресурс  надається  оператору  телекомунікацій  на
термін   дії  відповідної  ліцензії  для  використання  без  права
передачі  іншим  особам,  крім   випадків   вторинного   розподілу
відповідно  до  законодавства,  на підставі дозволу,  що надається
НКРЗ.

     2. Заява оператора телекомунікацій щодо  виділення  номерного
ресурсу   розглядається   НКРЗ   протягом   місяця  з  моменту  її
реєстрації.  Рішення НКРЗ щодо виділення або відмови  у  виділенні
номерного   ресурсу   приймається   з   урахуванням   ефективності
використання раніше виділеного номерного ресурсу і протягом  трьох
робочих  днів доводиться до операторів телекомунікацій.  У рішенні
про відмову зазначаються відповідні підстави.

     3. Дозвіл  на  використання   номерного   ресурсу   видається
оператору    телекомунікацій    після   надання   документів,   що
підтверджують оплату, протягом трьох днів.

     4. НКРЗ має право прийняти рішення щодо  вилучення  (повністю
або  частково)  в  оператора  телекомунікацій  номерного ресурсу у
разі:

     1) якщо  номерний  ресурс  або  його  частина  не  задіяні  в
терміни, встановлені в дозволі;

     2) якщо  номерний ресурс використовується не за призначенням,
у тому числі у разі незаконної передачі його іншим особам;

     3) якщо відповідна ліцензія анульована, визнана недійсною або
закінчився термін її дії, або за заявою оператора телекомунікацій.

     5. Розгляд    питань    про   вилучення   номерного   ресурсу
здійснюється  з  обов'язковим  попереднім  запрошенням   оператора
телекомунікацій або його представників.

     6. Рішення  про вилучення номерного ресурсу публікується НКРЗ
у десятиденний термін від дня набрання ним чинності.

     7. Дозвіл  на   використання   номерного   ресурсу   підлягає
скасуванню,  а присвоєний номерний ресурс - поверненню за рішенням
НКРЗ, прийнятим відповідно до законодавства.

     8. Оператори  телекомунікацій   зобов'язані   надавати   НКРЗ
інформацію  про  стан використання номерного ресурсу у визначеному
законодавством порядку.
( Частина восьма статті 70 набирає чинності з 01.01.2005 року )

     9. НКРЗ визначає порядок розподілу і  використання  номерного
ресурсу та публікує його в офіційному бюлетені НКРЗ.

     10. З   метою  виконання  міжнародних  зобов'язань,  а  також
забезпечення достатньої доступності номерного  ресурсу  ЦОВЗ  може
змінювати  структуру,  простір  нумерації,  а  НКРЗ  -  відповідно
присвоєння   номерів   з   попередженням   про    це    операторів
телекомунікацій не менше ніж за півроку до внесення змін.

     11. За  видачу номерного ресурсу стягується плата в розмірі і
в  порядку,   встановлених   Кабінетом   Міністрів   України,   та
зараховується  до  спеціального фонду Державного бюджету України і
використовується НКРЗ та ЦОВЗ на відшкодування витрат,  пов'язаних
з адмініструванням, формуванням та розподілом номерного ресурсу.

     Стаття 71. Розподіл і використання радіочастотного ресурсу

     1. Розподіл  і  використання  радіочастотного ресурсу України
для здійснення  діяльності  у  сфері  телекомунікацій  проводиться
відповідно до    Закону   України   "Про   радіочастотний   ресурс
України" ( 1770-14 ).

                            Глава XIII

                    МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

     Стаття 72. Мета і загальні принципи міжнародного
                співробітництва

     1. Метою міжнародного співробітництва у сфері телекомунікацій
є інтеграція телекомунікацій України у глобальні телекомунікації з
урахуванням політичних та економічних інтересів України.

     2. Міжнародне   співробітництво   у   сфері   телекомунікацій
здійснюється шляхом:

     1) укладання міжнародних договорів;

     2) участі в роботі міжнародних організацій;

     3) участі в реалізації міжнародних  проектів,  пов'язаних  із
створенням  глобальної і регіональних телекомунікаційних мереж,  з
урахуванням інтересів національної безпеки України;

     4) гармонізації стандартів,  норм  і  правил  з  міжнародними
стандартами,  рекомендаціями,  нормами і правилами, які стосуються
вимог до технічних засобів і телекомунікаційних  мереж,  взаємодії
операторів   телекомунікацій,   використання  обмежених  ресурсів,
якості і видів телекомунікаційних послуг;

     5) взаємодії операторів телекомунікацій України з операторами
телекомунікацій інших держав.

     3.  Виконання функцій України як держави - члена Міжнародного
союзу електрозв'язку,  відповідальність за  виконання  зобов'язань
України за  Статутом Міжнародного союзу електрозв'язку ( 995_099 )
та  Конвенцією  Міжнародного  союзу  електрозв'язку  ( 995_001 ) і
зобов'язань  за адміністративними регламентами , а також взаємодія
і  співробітництво з органами, які виконують функції адміністрацій
зв'язку  іноземних держав, покладаються на Адміністрацію зв'язку і
радіочастот України, яка в установленому порядку також представляє
інтереси  України в інших всесвітніх, європейських та регіональних
організаціях  телекомунікацій та у Світовій організації торгівлі з
питань, що стосуються телекомунікацій.

     Стаття 73. Міжнародні договори

     1. Якщо   міжнародним   договором  України  встановлено  інші
правила,  ніж  ті,  що  передбачені  законодавством  України   про
телекомунікації, застосовуються правила міжнародного договору.

     Стаття 74. Взаємодія операторів, провайдерів телекомунікацій
                України з операторами, провайдерами
                телекомунікацій інших держав

     1. Взаємодія операторів,  провайдерів телекомунікацій України
з операторами, провайдерами телекомунікацій інших держав, розподіл
між   ними   доходів  від  надання  послуг  міжнародного  зв'язку,
взаємоз'єднання мереж телекомунікацій загального користування тощо
здійснюються   відповідно   до   рекомендацій  Міжнародного  союзу
електрозв'язку  на  підставі  міжнародних  договорів   України   з
відповідними  державами  та/або договорів операторів,  провайдерів
телекомунікацій    України     з     операторами,     провайдерами
телекомунікацій інших країн.

     Стаття 75. Відповідальність за порушення законодавства про
                телекомунікації

     1. Особи,    винні    у    порушенні    законодавства     про
телекомунікації,   притягуються  до  цивільної,  адміністративної,
кримінальної відповідальності відповідно до закону.

     2. Прибуток,      отриманий      оператором,      провайдером
телекомунікацій  внаслідок діяльності без повідомлення НКРЗ та/або
ліцензії,  порушення  встановлених  НКРЗ  тарифів,  вилучається  в
судовому порядку і спрямовується до Державного бюджету України.

                            Глава XIV

                       ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

     1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

     Статті 17, 20 набирають чинності в 2004 році.

     Частина третя  статті  53,  частина п'ята статті 64,  частина
восьма статті 70 набирають чинності з 1 січня 2005 року.

     2. До 1 січня 2005 року повноваження НКРЗ здійснюються ЦОВЗ.

     3. До приведення нормативно-правових актів у відповідність із
цим   Законом   чинні  нормативно-правові  акти  застосовуються  в
частині, що не суперечить цьому Закону.

     4. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців від  дня
набрання чинності цим Законом:

     1) підготувати  та  подати  на розгляд Верховної Ради України
пропозиції про внесення змін до законодавчих актів,  що випливають
із цього Закону;

     2) розробити    та    затвердити   нормативно-правові   акти,
передбачені цим Законом,  та привести свої нормативно-правові акти
у відповідність із цим Законом;

     3) забезпечити    приведення    міністерствами    та   іншими
центральними органами виконавчої влади України нормативно-правових
актів у відповідність із цим Законом.

     5. Суб'єкти  господарювання у сфері телекомунікацій повинні в
місячний термін від  дня  створення  НКРЗ  направити  повідомлення
згідно із статтею 42 цього Закону.

     6. Ліцензії  на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій
та дозволи на використання номерного ресурсу,  які були видані  до
набрання   чинності  цим  Законом,  зберігають  чинність  протягом
визначеного в них терміну.

     7. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

     1) у  Кодексі  України  про  адміністративні   правопорушення
( 80731-10,  80732-10  ) (Відомості Верховної Ради УРСР,  1984 р.,
додаток до N 51, ст. 1122):

     а) статті 148-1, 148-2, 148-4, 243 викласти в такій редакції:

     "Стаття 148-1. Порушення Правил надання та отримання
                    телекомунікаційних послуг

     Здійснення дій, що призвели до зниження якості функціонування
телекомунікаційних мереж,  або самовільне  (без  відома  оператора
телекомунікацій) отримання телекомунікаційних послуг -

     тягне за  собою  накладення  штрафу в розмірі від тридцяти до
сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

     Ті самі дії,  вчинені повторно протягом року після накладення
адміністративного  стягнення  за  порушення,  передбачені частиною
першою цієї статті, -

     тягнуть за собою відшкодування збитків,  завданих  оператору,
та   накладення   штрафу   в   розмірі   від   п'ятдесяти  до  ста
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

     Стаття 148-2. Порушення порядку та умов надання послуг
                   зв'язку в мережах загального користування

     Порушення порядку  та  умов  надання послуг зв'язку в мережах
загального користування -

     тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у  розмірі
від   п'ятдесяти   до   ста  неоподатковуваних  мінімумів  доходів
громадян.

     Відмова оператора   зв'язку   надати    споживачу    вичерпну
інформацію    щодо    змісту,    якості    та    порядку   надання
телекомунікаційних  послуг,  що  ним  надаються  та/або   отримані
споживачем  протягом  останніх  шести  місяців,  а також порушення
встановленого   законом   строку   оприлюднення    тарифів,    які
встановлюються операторами телекомунікацій самостійно, -

     тягнуть за  собою  накладення штрафу на посадових та фізичних
осіб - суб'єктів господарської діяльності в розмірі від одного  до
десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

     "Стаття 148-4. Використання технічних засобів та обладнання,
                    що застосовуються в мережах зв'язку загального
                    користування, без документа про підтвердження
                    відповідності

     Використання технічних     засобів    та    обладнання,    що
застосовуються   в   мережах   зв'язку   загального   користування
операторами     зв'язку     без   документа   про    підтвердження
відповідності, -

     тягне за собою накладення штрафу в розмірі від ста до двохсот
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

     "Стаття 243. Органи Національної комісії з питань
                  регулювання зв'язку та Адміністрації зв'язку
                  та радіочастот України

     Національна комісія  з  питань  регулювання  зв'язку   (НКРЗ)
розглядає  справи про адміністративні правопорушення,  пов'язані з
порушенням законодавства про телекомунікації та  поштовий  зв'язок
(стаття 148-5).

     Органи Державної   інспекції   зв'язку  НКРЗ  та  Український
державний центр радіочастот Адміністрації зв'язку  та  радіочастот
України  розглядають  справи  про  адміністративні правопорушення,
пов'язані з  порушенням  законодавства  про  телекомунікації,  про
поштовий  зв'язок  та  радіочастотний  ресурс України (статті 144,
145, 147, 148-1 - 148-4).

     Від імені  органів  Державної  інспекції  зв'язку   НКРЗ   та
Українського  державного  центру радіочастот Адміністрації зв'язку
та  радіочастот  України  розглядати  справи  про  адміністративні
правопорушення  та накладати адміністративні стягнення мають право
керівники Державної інспекції зв'язку  і  Українського  державного
центру радіочастот та уповноважені ними посадові особи";

     б) доповнити статтею 148-5 такого змісту:

     "Стаття 148-5. Порушення правил про взаємоз'єднання
                    телекомунікаційних мереж загального
                    користування

     Відмова в  наданні  необхідної інформації для взаємоз'єднання
телекомунікаційних мереж,  доступу до цих мереж  у  всіх  технічно
можливих  місцях,  інформації  щодо  ідентифікації  виклику і його
тривалості між телекомунікаційними  мережами,  відмова  оператора,
який займає    монопольне    (домінуюче)    становище   на   ринку
телекомунікацій,  подати на затвердження до НКРЗ  пропозиції  щодо
взаємоз'єднання  телекомунікаційних  мереж,  відмова  у  виконанні
рішення, яке прийняте НКРЗ і набрало чинності, -

     тягне за собою накладення штрафу  на  посадових  та  фізичних
осіб  -  суб'єктів  господарської  діяльності в розмірі від ста до
трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

     Ті самі дії,  вчинені повторно протягом року після накладення
адміністративного  стягнення  за  порушення,  передбачені частиною
першою цієї статті, -

     тягнуть за собою накладення штрафу на посадових  та  фізичних
осіб  -  суб'єктів господарської діяльності в розмірі від трьохсот
до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

     2) абзац  третій  статті  4  Закону  України  "Про  ціни   та
ціноутворення" ( 507-12 ) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1990 р.,
N 52, ст. 650) доповнити словами "крім сфери телекомунікацій";

     3) частину третю статті 4 Закону України "Про підприємництво"
( 698-12 ) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 14, ст. 168;
Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 36, ст. 299; 2003 р.,
N 39, ст. 333) виключити;

     4) у  Законі  України  "Про  природні  монополії" ( 1682-14 )
(Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 30, ст. 238):

     а) частину першу статті 4 доповнити абзацом четвертим  такого
змісту:

     "Органом регулювання  у сфері зв'язку є Національна комісія з
питань регулювання зв'язку,  яка утворюється відповідно до  Закону
України "Про телекомунікації" ( 1280-15 );

     б) абзац восьмий частини першої статті 5 виключити;

     в) абзац восьмий статті 6 виключити;

     г) розділ V "Прикінцеві положення" доповнити пунктом 4 такого
змісту:

     "4. Регулювання у сфері  зв'язку  проводиться  відповідно  до
Закону України "Про телекомунікації", Закону України "Про поштовий
зв'язок" ( 2759-14 );

     5) у  Законі  України  "Про  радіочастотний  ресурс  України"
( 1770-14 ) (Відомості  Верховної  Ради  України,   2000 р., N 36,
ст. 298; 2003 р., N 30, ст. 247):

     а) у статті 19:

     пункт 8 викласти в новій редакції:

     "8. У разі якщо користувач радіочастотного ресурсу має  намір
продовжувати використання радіочастотного ресурсу після закінчення
терміну дії отриманих ним ліцензій, він зобов'язаний звернутися до
АЗРЧ  із заявою встановленого зразка.  Зразок заяви встановлюється
зазначеним органом.

     Заява щодо продовження  терміну  дії  ліцензій  подається  за
чотири місяці до закінчення терміну дії відповідних ліцензій. АЗРЧ
не має  права  відмовити  в  задоволенні  заяви  щодо  продовження
терміну дії ліцензій у разі,  якщо власником ліцензії виконані всі
умови даних ліцензій або умови не виконані з поважних причин,  які
не залежали від ліцензіата.

     Рішення про   продовження   терміну  дії  ліцензії  має  бути
прийнято не пізніше ніж  за  два  місяці  до  останнього  дня  дії
відповідної   ліцензії   і   оформляється  у  вигляді  додатка  до
відповідної  ліцензії.  Обґрунтоване  рішення   щодо   відмови   в
задоволенні  заяви  щодо  продовження терміну дії ліцензій повинно
бути направлене заявнику не пізніше двох місяців до останнього дня
дії відповідної ліцензії.

     Рішення АЗРЧ   щодо   відмови   в   задоволенні   заяви  щодо
продовження терміну дії ліцензій може бути оскаржене в суді.  Якщо
заявник подає скаргу до суду до закінчення терміну дії відповідної
ліцензії, рішення АЗРЧ призупиняється до розгляду скарги судом";

     після пункту 8 доповнити новим пунктом такого змісту:

     "9. Підставами для переоформлення  ліцензії  на  використання
радіочастот є:

     1) зміна найменування юридичної особи або прізвища, імені, по
батькові фізичної особи - користувача радіочастотного ресурсу;

     2) зміна   місцезнаходження   юридичної   особи   або   місця
проживання фізичної особи - користувача радіочастотного ресурсу;

     3) реорганізація  юридичної  особи - суб'єкта господарювання,
який  є  користувачем  радіочастотного   ресурсу,   шляхом   зміни
організаційно-правової форми,  перетворення, злиття, приєднання. У
разі  такої  реорганізації  ліцензії,  які  отримані  користувачем
радіочастотного ресурсу, переоформляються на його правонаступника.

     У разі   виникнення   підстав   для  переоформлення  ліцензії
користувач   радіочастотного   ресурсу    зобов'язаний    протягом
30 робочих  днів  подати до АЗРЧ заяву про переоформлення ліцензії
на  використання  радіочастот  разом  з  ліцензією,  що   підлягає
переоформленню,  та  відповідними  документами  або їх нотаріально
засвідченими копіями, що підтверджують зазначені зміни.

     АЗРЧ протягом десяти робочих днів від дати  реєстрації  заяви
про   переоформлення   ліцензії  на  використання  радіочастотного
ресурсу  зобов'язана  при  наданні  документів,  що  підтверджують
оплату  переоформлення,  видати  переоформлену  на  новому  бланку
ліцензію з урахуванням змін, зазначених у заяві про переоформлення
ліцензії,   або   відмовити   у  переоформленні  ліцензії  у  разі
відсутності підстав для переоформлення чи  недостовірних  даних  у
поданих  документах.  Одночасно  з переоформленою на новому бланку
ліцензією  на  використання  радіочастотного  ресурсу  АЗРЧ  видає
суб'єкту господарювання засвідчені копії такої ліцензії для філій,
інших  відокремлених  підрозділів,  що   здійснюють   використання
радіочастотного ресурсу.

     У разі     переоформлення     ліцензії     на    використання
радіочастотного  ресурсу  АЗРЧ  приймає   рішення   про   визнання
недійсною  ліцензії,  що переоформлялася,  з внесенням відповідних
змін до ліцензійного реєстру не пізніше наступного робочого дня.

     Строк дії    переоформленої    ліцензії    на    використання
радіочастотного   ресурсу   не   може   перевищувати  строку  дії,
зазначеного в ліцензії, що переоформлялася.

     Розмір плати  за  переоформлення  ліцензії  на   використання
радіочастотного ресурсу встановлює Кабінет Міністрів України".

     У зв'язку  з  цим  пункти  9-11  вважати  відповідно пунктами
10-12;

     пункт 12 доповнити абзацом другим такого змісту:

     "У разі прийняття рішення про анулювання ліцензії користувача
радіочастотного   ресурсу   -   оператора   телекомунікацій   АЗРЧ
зобов'язана встановити кінцевий строк припинення  дії  ліцензії  з
урахуванням  часу,  достатнього  для  повідомлення  абонентів  про
припинення його діяльності, але не менше ніж три місяці";

     б) у  тексті  Закону  слова  "Український   державний   центр
радіочастот  та  нагляду  за  зв'язком"  у всіх відмінках замінити
словами "Український державний центр радіочастот"  у  відповідному
відмінку;

     6) у   Законі   України   "Про   ліцензування   певних  видів
господарської діяльності" ( 1775-14 )  (Відомості  Верховної  Ради
України,  2000 р.,   N 36, ст.  299, N 45, ст. 377; 2001 р., N 11,
ст.  45,  N  16,  ст. 76, N 22, ст. 105; 2002 р., N 1, ст. 1, N 6,
ст. 39,  N 7, ст. 50, N 17, ст. 121, N 20, ст. 134, N 30, ст. 207,
N 31, ст. 214; 2003 р., N 23, ст. 145, N 36, ст. 276):

     а) у частині другій  статті  2  слова  "тютюновими  виробами"
замінити словами "тютюновими виробами, у сфері телекомунікацій";

     б) пункти 47, 48, 49 статті 9 виключити;

     7) Закон  України  "Про  особливості  приватизації відкритого
акціонерного товариства  "Укртелеком"  (  1869-14   )   (Відомості
Верховної Ради України,  2000 р.,  N 41,  ст.  341; 2003 р., N 37,
ст. 300) доповнити статтею 19 такого змісту:

     "Стаття 19. Захист інтересів держави

     Відкрите акціонерне   товариство   "Укртелеком"    не    може
передавати   транспортні   телекомунікаційні   мережі   загального
користування у власність або в управління іншим особам.

     У разі   визнання    відкритого    акціонерного    товариства
"Укртелеком"  банкрутом  переважне право на придбання транспортних
телекомунікаційних мереж загального користування,  що  перебувають
на його балансі, належить державі".

     8. Визнати такими, що втратили чинність:

     а) Закон  України  "Про  зв'язок"  (  160/95-ВР  ) (Відомості
Верховної Ради України,  1995 р.,  N 20,  ст.  143;  1997 р., N 9,
ст. 71;  2000 р.,  N 6-7,  ст.  40,  N 41,  ст. 341; 2001 р., N 9,
ст. 38;  2002 р.,  N 15,  ст.  103,  N 35, ст. 257; 2003 р., N 15,
ст. 106, N 24, ст. 156, N 30, ст. 247, N 39, ст. 333);

     б) Постанову  Верховної  Ради України від 16 травня 1995 року
"Про  порядок   введення   в  дію  Закону  України  "Про  зв'язок"
( 161/95-ВР  ) (Відомості Верховної Ради України,  1995 р.,  N 20,
ст. 144).


 Президент України                                         Л.КУЧМА

 м. Київ, 18 листопада 2003 року
          N 1280-IV


Луганська філія ПАТ «Укртелеком»
Довідка за телефоном: 0-800-506-800
Поштова адреса: Україна, Луганськ, 91000, вул. Коцюбинського, 1

Зворотний зв'язок